Крим до 2014 року знав про «екстремізм» та тероризм лише на рівні термінологічних понять. Захопивши частину території України Росія почала активно насаджувати на півострові концепцію «російського миру», але будувався цей «мир» зовсім не мирним шляхом. Силовими способами нав’язуючи населенню окупованої території власну ідеологію, країна-агресор оголосила всі інші світогляди та релігійні течії, що йшли у розріз з її інтересами, «екстремістськими». А тому вкрай важливим стає дослідження змісту цього механізму російської агресії зсередини. Встановити якими заходами окупанти здійснюють «профілактику екстремізму та тероризму» в Криму спробує кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

Одразу зазначимо що у цивілізованих країнах світу, де гарантується ідеологічне розмаїття та заборонене цензуру та обов’язковість будь-якої ідеології немає такого злочину чи правопорушення як «екстремізм». Та навпаки держава переслідує спроби втручання у життя будь-якої особи. Водночас російські словники трактують «екстремізм» як таку собі прихильність «крайніх» поглядів, методів дій, зазвичай у політиці [1]. «Екстремізму», вказують росіяне, схильні як окремі люди, так і організації, переважно політичні та релігійні. Зростанню «екстремізму» зазвичай сприяють соціально-економічні кризи, різке падіння життєвого рівня основної маси населення, тоталітарні політичні режими з придушенням владою опозиції, переслідуванням інакомислення [2].

Останнє речення, до речі, дуже добре характеризує ситуацію у яку потрапили після окупації мешканці Криму. Падіння рівня життя, низький стан соціального забезпечення, тотальний контроль з боку «влади», «судова» заборона діяльності окремих релігійних організацій, а також представницьких органів корінних народів Криму, все викликає ризики для режиму країни-агресора й тому на думку загарбників потребує протидії. 

28 листопада 2014 року Президент РФ затвердив Стратегію протидії екстремізму в Російській Федерації до 2025 року [3], а 7 жовтня 2015 року «Указом» «Глави Республіки Крим» було створено «Міжвідомчу комісію з питань протидії екстремізму в Республіці Крим» [4], яка й дала поштовх «пошуку причин та умов, які можуть сприяти виникненню екстремістських проявів серед кримського населення». Та поки «комісія» шукала примарних ворогів «правоохоронні органи» окупантів інкримінували «шпигунство» та «підготовку терористичних акцій» українським військовослужбовцям, які попри офіційну заборону, ризикнули відвідати окупований Крим. У наступному вилучалася релігійна література у «Свідків Єгови», а її зберігачі притягуються до «кримінальної відповідальності» за «екстремізм». Характерно, що за визначенням «мирних» «Свідків Єгови» у Криму відносно багато, на відміну від інших оголошених «екстремістськими» релігійних груп. Зате тепер над «планом по боротьбі з екстремізмом» не повисне загроза зриву, адже до 2014 року у Криму на кожні триста мешканців приходився один «Свідок Єгови». Після окупації певна частина віруючих покинула півострів, але багато залишилися й зберегли свою релігійну літературу [5], тому окупантам є на кому «робити показники». З урахуванням того, що строки несвободи, які отримують «Свідки Єгови» у Криму є значно більшими в порівнянні з термінами покарання, які призначають «Свідкам» в самій Росії, а  тому ситуація потребує особливої уваги відповідних органів ООН, Ради Європи та ОБСЄ.

Втім, окупанти швидко зрозуміли, що одними тільки репресивними методами «російський мир» на «повернутих» територіях не побудувати й почали виділяти певні фінансові ресурси на «профілактику тероризму та екстремізму» в Криму. Прикладом у 2016 році було схвалено «Муніципальну підпрограму» «Профілактика тероризму і екстремізму на території муніципального утворення міський округ Сімферополь Республіки Крим на 2017-2019 роки» [6]. Зазначена «Підпрограма» стала невід’ємною частиною іншої «програми», а саме «Забезпечення громадської безпеки на території муніципального утворення міський округ Сімферополь Республіки Крим на 2016-2019 роки» «Безпечне місто – Безпечна столиця» [7].

Перша редакція цієї «Програми» згідно оприлюдненого у січні 2017 року тексту, містила завдання «Профілактика тероризму і екстремізму, а також мінімізація або ліквідація наслідків прояви тероризму і екстремізму у місті Сімферополь». Втім, у останній на даний час редакції Програми на початок 2020 року її завдання серйозно «урізали». Або ж увесь «екстремізм» у місті Сімферополь знищіли під корінь, або ж укладачі Програми зрозуміли безперспективність своїх профілактичних дій й переключилися на ідеологічну боротьбу. Або ж, що найбільш ймовірне, усі передбачені «Програмою» кошти вже «успішно освоєні» а тому «муніципальним чиновникам» кортить терміново «перегорнути сторінку». То ж зараз завдання «Програми» зводиться до «профілактики ідеології тероризму».

Саме словосполучення «ідеологія тероризму», характерне для російської оруеллівської «новомови», було закріплене у Федеральному законі РФ від 6 березня 2006 року № 35-ФЗ «Про протидію тероризму» [8]. Наголос на потребі «профілактики екстремізму і радикальної ідеології» було зроблено Президентом РФ 31 грудня 2015 року в Стратегії національної безпеки Російської Федерації. Нагадаю що у цій Стратегії вказувалося, що «розкол в українському суспільстві» нібито «вплинув на російські національні інтереси». У подальшому, з подачі співробітників Міністерства освіти РФ [9], фраза «профілактика ідеології тероризму» набула популярності й осіла у «наказах» закладів освіти, планах та програмах органів державної та місцевої влади РФ, а також у «документах» окупаційної «адміністрації» РФ у окупованих частинах Донецької та Луганської областей.

Однак повернемось до «Підпрограми». Нас до речі сильно здивувало, що до співвиконавців «Підпрограми» не було включене «Департамент міського господарства» та «Управління капітального будівництва» «Адміністрації міста Сімферополя», які так успішно допомагали «зміцнювати міжнаціональну злагоду» та «соціально-культурний розвиток» під час «розпилу» коштів інших «муніципальних бюджетних програм» [10]. Втім «збагатитися на екстремізмі» представники окупаційної «адміністрації» змогли все одно.

Першим завданням «Підпрограми» є «Здійснення заходів щодо профілактики тероризму і екстремізму в сферах міжнаціональних і міжрелігійних відносин». Так, це дійсно найбільш вразливі для радикальних ідеологій сфери, однак логічніше було не зациклюватися на наслідках, а боротися з основними причинами, які сприяють «зростанню екстремізму», й які вивів професор В. Ф. Пилипенко. Це соціально-економічні кризи, різке падіння життєвого рівня основної маси населення, тоталітарні політичні режими з придушенням владою опозиції, переслідуванням інакомислення [2].

Важко оцінити як вірне спрямування коштів змогло б вплинути на ситуацію, але «Адміністрація міста Сімферополя» вирішила «подолати екстремізм та тероризм» «болтологією» й зосередити сили на «проведенні інформаційних, пропагандистських та контрпропагандистські заходів, за участю інститутів громадянського суспільства, спрямованих на формування нетерпимості до екстремістської і терористичної ідеології, підвищення пильності населення». Звісно що якщо б така проблема була не фіктивною а реальною, то «цільовими індикаторами підпрограми» могли б бути зменшення кількості відповідних фактів та залучених до них осіб.

Однак окупаційна «влада», розуміючи що насправді у Криму не лише із «тероризмом» але й з «екстремізмом» важкувато, обрала інші показники «Підпрограми». Тому її успіх мав визначатися «збільшенням кількості профілактичних заходів з попередження екстремістських і терористичних проявів» а також «інформованістю населення в сфері профілактики та протидії екстремізму і ідеології тероризму», що полягала у «виготовленні пам’яток, плакатів, листівок, брошур, банерів тощо». Фінансувати заходи «Підпрограми» планували з «муніципального бюджету міста Сімферополя» та загалом у 2017-2019 роках мали освоїти «на плакатах» 293,4 тисяч рублів. Ця доволі скромна «освоєна» сума пояснюється тим, що «Підпрограма» не передбачала інших джерел фінансування, зокрема коштів «регіонального» чи «федерального бюджету». Це до речі означає що кремлівські куратори не сприймали серйозно проблему «екстремізму» та «тероризму» в Криму.

А як же інакше, якщо усі кримські «терористи» та «екстремісти» вчасно, перед всілякими святами та завершенням звітних років та кварталів, відловлюються «правоохоронними органами» окупантів ще на стадії приготування. У них вилучається зброя, вибухівка, українські паспорти… та й самі «злодії» потрапляють до рук «правоохоронців» лише з «поганими умислами» але не після «жахливих злочинів». Такий стан справ був у «столиці», а «на периферії» окупованого Криму ситуація була ще характернішою. Наприклад, видаткові зобов’язання на реалізацію «муніципальної програми» «Профілактика територизма і екстремізму на території муніципального утворення міський округ Керч Республіки Крим на 2016-2018 роки» у 2017 році склали всього 4 480 рублів [11]. Ми не помилилися, згідно «програми» у Керчі дійсно фінансували профілактику саме «територизма» на «фантастичну» суму в менш ніж 5 тисяч рублів.

Примітно що саме у Керчі в наступному 2018 році сталася жахлива подія із розстрілом учнів та персоналу підконтрольного окупантами «навчального закладу» його випускником, у трагедії був 21 загиблий, 67 постраждалих [12]. Отже у Керчі відбулося найбільше за кількістю жертв масове вбивство в навчальному закладі на території колишнього СРСР, після школи у Беслані.

При цьому Владислав Росляков, якого каральні органи агресора йменують «терористом-одинаком», «легально придбав» помпову рушницю за 20 тисяч рублів, а вибухові пристрої «майбутній наладчик електрообладнання» нібито виготовив сам [13]. Примітним є те, що після «вчинення теракту» Росляков нібито «вистрілив собі у голову». Тому, незважаючи на всі «версії слідства», реальний мотив «теракту», якщо його дійсно вчинив саме Росляков, невідомий, бо ніякого «маніфесту» він після себе не залишив. Зазначена ситуація показує, що «лекції, конференції, пам’ятки та листівки» чомусь не допомогли. При цьому до 2014 року в Криму не було не тільки тероризму, але й фінансування «протидії тероризму».

Та чи змінилося фінансування після керченського теракту? Змінилося, при чому дуже істотно. Зокрема у 2019 році на «профілактику тероризму та екстремізму» у місті Керч «адміністрація» виділила з «місцевого бюджету» вже не 5 тисяч, а 21349,5 тисяч рублів. Ці кошти витратили на «інтелектуальне відео спостереження», «периметральні огорожі та метало детектори». Ну й звісно на «буклети, плакати, білборди», як то без них [14]. Отже окупаційна «влада» знову в кращому випадку бореться із наслідками, а не причинами, та фактично сама стає причиною цих жахливих подій.

29 травня 2020 року Президент РФ видав Указ № 344 «Про затвердження Стратегії протидії екстремізму в Російській Федерації до 2025 року» [15]. Кримські колаборанти на підставі нього прийняли власні акти, але текстуально вони не відрізняються від планів минулих років, «протидіяти тероризму та екстремізму» знову будуть шляхом читання лекцій та проведення бесід [16]. Звіт про виконання «муніципальної підпрограми» «Профілактика тероризму і екстремізму на території муніципального утворення міський округ Сімферополь Республіки Крим на 2017-2019 роки» не публікувався. Тому залишається проаналізувати «Доповідь Громадської палати Республіки Крим» «Про стан громадянського суспільства в Республіці Крим в 2019 році» [17].

У «Доповіді» заявлене, що рамках «підвищення рівня толерантності в суспільстві» і «протидії проявам ксенофобії» «Держкомнац Республіки Крим» спільно з «національно-культурними громадськими об’єднаннями» провів 10 конференцій, круглих столів, семінарів. Зокрема у 2019 році нібито «на проведення культурно-масових заходів, спрямованих на розвиток національних культур і традицій», були виділені кошти в розмірі 5,5 мільйонів рублів, з яких 5,25 мільйонів – за рахунок «субсидії, наданої з федерального бюджету», 275,5 тисяч – з «бюджету Республіки Крим». Крім того, в 2019 році цим «Держкомнацем» була надана «грантова підтримка» у формі субсидій шести «національно-культурним суспільним об’єднанням» на загальну суму 1,8 мільйонів рублів [17, с. 116].

Загалом утвореною загарбниками «Громадською палатою Республіки Крим» з 2014 року було укладено 37 так званих «угод про взаємодію і співпрацю» з «державними відомствами», «некомерційними громадськими федеральними та регіональними організаціями», а також з громадськими палатами «регіонів Росії», зокрема у 2019 році було укладене сім угод. Серед іншого, 15 квітня 2019 року було «укладено угоду» з такою пафосною «міжнародною громадською організацією» як «Міжнародна Асоціація ветеранів підрозділу антитерору «Альфа». До речі, це та сама організація, яку утворили у 1997 році ветерани спецпідрозділу «Альфа» СБУ. У цей самий день «громадською палатою» було укладено угоду про співробітництво з «Кримською республіканською громадською організацією» «Асоціація ветеранів підрозділів антитерору «Альфа» [17, с. 41-43]. Яку допомогу ці структури будуть надавати, невідомо. Скоріш за все консультаційну, коли «ветерани спецслужб» будуть радити колаборантам як найбільш ефективно освоїти кошти «муніципальних програм».

У «Доповіді» в якості одиничного прикладу діяльності, що стосується «протидії тероризму і екстремізму» було вказане на встановлення у 2019 році в  «Управлінні освіти адміністрації міста Ялта» інформаційних стендів та турнікетів. Але це у практичній площині. Щодо діяльності каральних служб агресора «Доповідь» звісно має більше відомостей. Зокрема в ній вказане, що «у 2019 році на території Криму було припинено діяльність трьох осередків … міжнародної терористичної організації «Хізбут-Тахрір», двох осередків …екстремістської організації «Свідки Єгови» … і української диверсійно-розвідувальної групи». Також у доповіді додається, що за цей час «було порушено 62 кримінальні справи, зокрема щодо 6 прихильників українського націоналістичного руху «Правий сектор»…, 4 бойовиків незаконних формувань – батальйонів «Аскер» і «Імені Н. Челебі Джихана» і 3 громадян України, підозрюваних у шпигунстві. Ряд кримінальних справ доведений до суду, по ним засуджені 20 осіб» [17, с. 119].

Отже у «Доповіді» до «екстремістів» та «терористів» віднесені як «українські шпигуни» так й діячі з етнічних українців та кримських татар. Тож у «Доповіді» резюмується, що «ризики дестабілізації обстановки в Криму зберігаються», та вони пов’язані з «агресивними устремліннями українських націоналістів» й «лідерів Меджлісу». Однак у «Доповіді» все ж не вказане – чи був «керченський стрілець», що «формувався як доросла особистість вже в нових російських умовах» [18] прихильником «Свідків Єгови», «Правого сектору» чи саме Меджлісу.

Примітно, що російські вчені обґрунтовують «сплески екстремізму» в поведінці молоді впливом самоізоляції на фоні пандемії коронавірусу й виводять категорію «суїцидальна особистість підлітка в віртуальному просторі» [19, с. 23]. Отже що тільки наразі не намагаються повісити на цю пандемію, вже й до «екстремізму» дійшли. У цілому увесь зміст «Доповіді» можна переказати трьома словами «вплив, проблеми, перспективи». Ніяких реальних заходів дійсно спрямованих на усунення причин та умов, які «сприяють екстремізму та тероризму» у 2020 році в Криму окупантами звісно не було проведено та й навіть не було заплановано. Діяльність фейкових структур, на кшталт «Української громади Криму» презентованих вже згадуваною «АРК» у минулих матеріалах Анастасією Гридчиною [10], що мають інші, ніж «місцеві програми протидії екстремізму», джерела фінансування, нами не враховувалася. Однак повернемося до тексту «Доповіді».

У «Доповіді» фахівці «Кримської філії» Федерального науково-дослідного соціологічного центру Російської академії наук запевняють, що «самоізоляція і дистанційне навчання ще більше наблизили підлітків і молодь до комп’ютера, до Інтернету» та «призвели до порушення соціальних зв’язків» [19, с. 23]. З урахуванням цього слід припустити, що кримські «муніципальні програми» та «грантові заходи» будуть спрямовані на дистанціювання кримських підлітків від комп’ютерів та відновлення соціальних зв’язків (літні табори відпочинку, спортивні змагання просто неба, туризм). Однак окупаційна «влада» та їх кремлівські керманичі пішли протилежним шляхом. Фінансування отримав проєкт спрямований на ще більше наближення підлітків до комп’ютера – «Кіберспортивний тренувальний табір Breakout». Зазначений проєкт було представлено на «Всеросійському форумі по профілактиці екстремістських проявів та ідеології тероризму серед молоді» «Формула згоди» у номінації «Спорт, Здоровий спосіб життя, Туризм» [20].

На сайті «Росмолоді», яка виступала надавачем грантів, зазначено, що «кожен проєкт оцінювався трьома експертами». Або ці експерти погано розуміють що таке спорт або у Криму не знайшлося більш «здорового» способу освоїти виділений президентом РФ грант. Але факт залишається фактом – грант у сумі 800 тисяч рублів на створення «кіберспортивного тренувального табору» виділили студентці «Кримського Федерального Університету» Тарасенко Карині Максимівні, засновниці фірми «Корпорація гномів». Незважаючи на гучну назву корпорація складається лише з одного «гнома», самої пані директорки [21]. Дійсно, щоб посадити кримського підлітка за комп’ютер багато працівників не потрібно. Слід зареєструвати підприємство зі статутним капіталом 10 тисяч рублів та юридичною адресою у кімнаті гуртожитку, скласти «бізнес-план» спрямований на «профілактику екстремістських проявів» й «подати його на розгляд експертам».

Скільки кримських підлітків пройшло через «кіберспортивний тренувальний табір» нам невідомо. Публічні звіти з цього питання, як і публікації медіа, відсутні, однак сподіваємось, що «накопане золото» «Росмолоді» «гноми» витратили на добру справу. А щоб у цьому впевнитися скористаємося російським сервісом перевірки контрагентів. Через три місяці після отримання гранту молода громадська діячка Тарасенко Карина Максимівна стала «приватним підприємцем» з основним КЗЕД 56.10 «Діяльність ресторанів та послуги з доставки продуктів харчування», а додаткова її діяльність стосується торгівлі й перевезень [22]. Отже можна побачити що кошти з «профілактики екстремізму та тероризму» стали непоганим «стартовим капіталом». Отже якщо 800 тисяч рублів на ці завдання списали на одну «студентку», скільки ж коштів було освоєне  через «муніципальні програми»…

На останок зазначимо, що визначення того, які дії вважаються агресором «екстремістськими», міститься у статті 1 російського закону № 114-ФЗ «Про протидію екстремістській діяльності» [8]. Нагадаємо, що Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю відзначає розпливчастість формулювання поняття «екстремізм» в російському законодавстві. Комісія неодноразово рекомендувала РФ переглянути визначення «екстремізму» в федеральному законі для забезпечення того, щоб воно поширювалося лише на серйозні випадки, пов’язані з ненавистю і насильством … чітко викласти ті критерії, які повинні дотримуватися для того, щоб оголосити який-небудь матеріал «екстремістським» [23]. Однак каральні органи агресора досі продовжують роздавати «екстремістам» покарання за лайки та репости [24].

Але наведене вище доводить повну фальшивість «боротьби із екстремізмом та тероризмом» в Криму. Адже по-перше справжні ризики для кримчан становлять явно не члени «Правового Сектору», «Свідків Єгови» чи місцевих меджлісів та не нечисельні «українські шпигуни», що вичерпно довів випадок «керченського стрільця». Та більш того насправді окупанти все це добре розуміють, адже значних коштів на «протидію екстремізму та тероризму» в Криму вони не витрачали, якщо звісно не рахувати утримання каральних структур. Ну а в тих випадках, коли на ці заходи все ж виділялися якісь «бюджетні кошти» чи гранти, їх миттєве «освоєння» носило насамперед віртуальний характер та ні на чому, крім добробуту залучених осіб, не відобразилося.

Джерела:

1. Российский энциклопедический словарь. М., 2000. Т. 2. С. 1832.

2. Безопасность: теория, парадигма, концепция, культура. М., 2005. 192 с.

3. http://base.garant.ru/71244770/

4. https://rk.gov.ru/ru/document/show/8923

5. https://ru.krymr.com/a/kak-rossiyskie-siloviki-presleduyut-svideteley-iegovy-v-krymu/30645989.html

6. http://simadm.ru/media/uploads/userfiles/2016/09/29/Профилактика_терроризма_и_экстремизма_2016-2018.pdf

7. http://simadm.ru/media/uploads/userfiles/2017/01/31/3_номер.pdf

8. http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_58840/

9. https://cyberleninka.ru/article/n/profilaktika-ideologii-terrorizma-i-ekstremizma-v-obrazovatelnoy-srede-i-seti-internet

10. https://arc.construction/15075?lang=uk

11. http://xn--80asg7a0b.xn—-ctbcjb3ayargep3etd.xn--p1ai/2017/03/РРО-84.pdf

12. https://ria.ru/20181031/1531859155.html

13. https://www.kommersant.ru/doc/3773265#id1660442

14. https://kerch.rk.gov.ru/document/show/6087

15. https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/74094369/

16. https://kerch.rk.gov.ru/ru/document/show/4509

17. https://opcrimea.ru/assets/files/Doclad2020_site_o.pdf

18. https://ru.krymr.com/a/kerchenskiy-strelok-kak-rossiyskiy-produkt/29550757.html

19. https://opcrimea.ru/assets/files/Doclad2020_.pdf

20. http://nac.gov.ru/rosmolodezh/v-respublike-krym-sostoyalsya-vserossiyskiy-forum-po-profilaktike.html

21. https://www.rusprofile.ru/id/11842605

22. https://www.rusprofile.ru/ip/321911200002072

23. https://www.interfax.ru/world/512137

24. https://team29.org/story/dislike/