Ганна Устінова-Бойченко, кандидат юридичних наук, доцент

Телерадіомовлення є важливим інструментом впливу на свідомість, а іноді й на світогляд, населення. Тому засоби масової інформації в кожній державі повинні бути незалежними від позиції влади та об’єктивно висвітлювати події, що відбуваються або скоро відбудуться. Але чи дійсно засоби масової інформації в окупованому Криму незалежні та об’єктивні? Та яким шляхом фінансується на півострові така важлива для суспільства сфера?

Обмеження можливості вільного вираження думки та й взагалі реалізації права на свободу слова розпочалося в Криму після його захоплення Росією. Цей процес відбувався як на «управлінському» рівні, так й фізично. Стрімке скорочення альтернативних джерел інформації, переслідування журналістів «правоохоронними органами» й так званою «кримською самообороною» розпочало «чистку» інформаційного простору, й у першу чергу сфери телерадіомовлення. З березня 2014 року почалося відключення від ефірного мовлення телерадіокомпаній, які не підтримували російських загарбників та намагалися критично ставитися до ситуації на півострові. Окупаційна «влада» піддавала журналістів переслідуванню, залякуванню, деякі зазнали заходів фізичного впливу.

Вже через рік всі приватні радіокомпанії, що функціонували на території окупованого півострова, були позбавлені частот мовлення. До нового конкурсу з розподілу радіочастот їх не допустили, а на «вільний ефірний простір» зайшли великі російські медіа-холдинги [1]. Початок «інформаційного володарювання» РФ у Криму було покладено. Взявши під повний контроль таку важливу сферу, як телерадіомовлення, окупаційна «влада» отримала можливість повністю «промити мозок» кримському населенню та здійснювати постійне «вливання» пропагандистської інформації. Тоді «голова Криму» Сергій Аксьонов «з радістю» повідомляв, що у кримчан «гарний настрій», оскільки вони за короткий час змогли перейти на «російські стандарти» телебачення та повністю позбутися «згубного впливу незрозумілого телебачення» [2].

Варто вказати, що кошти на розвиток «інформаційного суспільства РФ» з бюджету держави-агресора почали виділятися у 2010 році. Ще до замаху на анексію Криму в РФ було прийнято державну програму з бюджетом 40,6 мільярда американських доларів. В рамках програми Росія не шкодувала коштів для надання «російськомовному населенню планети» безоплатних «неупереджених засобів масової інформації» в рамках тамтешньої державної пропаганди [3]. Більш того, після початку агресії проти України, у квітні 2015 року окупантами було заплановано виділення 177 мільйонів рублів на створення нового «кримськотатарського телеканалу», замість вичавленого з Криму «ATR», оскільки нібито, зі слів того ж Аксьонова «кримськотатарські громадські організації» «зверталися з проханням його створення» [4].

Водночас Національна рада телерадіомовлення України звітувала, що прямі втрати, яких зазнали приватні мовники та державні компанії у зв’язку з окупацією Криму, склали не менше 25 мільйонів доларів США. Звісно, це без врахування недоотриманого прибутку та інформації, яка не була надана деякими мовниками. За відомостями міжнародного консалтингового агентства «iKS-consulting», ринок телекомунікацій Криму у 2013 році було оцінено в 400 мільйонів доларів США. При цьому багато телецентрів з передавачами та антенами, які були захоплені «зеленими чоловічками» з РФ, належали українському приватному бізнесу, а не державі [5].

Залишається незрозумілим, навіщо створювати нові телеканали взагалі на кримському півострові, робити гучні заяви щодо виділення чималих коштів на розвиток телерадіомовлення, адже окупанти «націоналізували» все обладнання, розвинуту інфраструктуру, технічне оснащення українських «попередників». Наприклад, «державний» телеканал «Перший кримський», який став одним з головних інструментів пропаганди РФ в Криму, був створений на базі захопленої у 2014 році в Сімферополі державної телерадіокомпанії «Крим» [6].

Додамо, що у сфері телекомунікації на окупованій території  агресором було створене «Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим». В рамках «роботи міністерства» 25 грудня 2017 року було «затверджено державну програму Республіки Крим» «Інформаційне суспільство», яка передбачала загальний обсяг фінансування 23,57 мільярдів рублів, у тому числі за 2018 рік – 1427,784 мільйони рублів (усі з «бюджету Республіки Крим»), а на 2019 рік 1691,67 мільйони рублів (усі так саме з «республіканського бюджету»). У «програмі» із запланованих на 2020 рік 1589,36 мільйонів рублів більшість так саме передбачалася з «кримського бюджету», адже «федеральних коштів» планувалося 9,52 мільйони рублів; в 2021 році із запланованих 1583,58 мільйонів рублів з «федерального бюджету» мали отримати 20,44 мільйони. Усі кошти на наступні роки заплановані з «кримського бюджету», без «федеральних дотацій», а саме 1665,31 мільйони рублів на 2022 рік, 7370,64 мільйони на 2023 рік, та 8082,06 мільйонів на 2024 рік [7]. Як мінімум очевидно що показники програми на 2023-2024 роки, що зростають порівняно із попередніми періодами в рази, та мають цілком формуватися з «бюджету Республіки Крим», є утопічними.

Отже хоча на інформаційні питання «було виділено» багато коштів, та ще більше заплановано виділити, але фактично відстежити їх «цільове витрачання» досить складно. Тому виникає логічне припущення про використання цих коштів як мінімум не за призначенням, й ці припущення мають під собою ґрунт. Примітно що у самому Криму певні підконтрольні агресорові телеканали систематично звинувачують у «розкраданні бюджетних коштів».

Так, у 2016 році у центрі уваги опинився кримськотатарський телеканал «Міллет», у відношенні якого виникли «підозри щодо нецільового використання бюджетних коштів». З’ясовувати «причетність керівництва телеканалу до зловживань» почали «правоохоронні структури» окупантів [8]. Але у зв’язку з тим, що зазначений телеканал є необхідним для  окупаційної влади Криму як «кримськотатарський», та оскільки, замість репресованих розкрадачів, інших колаборантів відповідної національності з числа медійників знайти росіянам буде важкувато, то тоді «справу» окупанти «спустили на гальмах».

Однак у липні 2020 року до телеканалу «Міллет» знову «завітали» з «перевіркою фінансової дисципліни» представники «міністерства внутрішніх справ» та «рахункової палати» [9]. Але примітно що результати проведеної «перевірки» та навіть «підстави її призначення» не стали публічними. Можливо, вони будуть використані пізніше з метою «залякування» працівників каналу, кримськотатарських колаборантів, які ще не встигли звільнитися. Складається думка, що телеканал «Міллет», враховуючи те, що він є «зразковим російським кримськотатарським» телеканалом, існує виключно у якості «показового об’єкта». А тому заяви про «проведення перевірок» та відсутність їх «результатів» можуть бути «психологічним тиском» на «неблагонадійних за визначенням» з точки зору агресора працівників «Міллет». Крім того за широко відомою в колах професійних журналістів інформацією, ці події на телеканалі «Міллет» також були викликані процесом «прямого перепідпорядкування» цього «автономного некомерційного» телеканалу тодішньому «міністерству інформаційної політики Республіки Крим» [10].

Втім, «оспіваний» агресором телеканал «Міллет» не відповідає тому «статусу та рангу» до якого його готували окупанти. Кримськотатарський суспільний діяч Заір Смедляєв зазначив, що присвоєна репутація «народного телебачення» далека від дійсності, оскільки показником ефективності каналу мають бути передачі зі зворотним зв’язком і телефонним голосуванням, але жодного разу ніхто не зміг додзвонитися за вказаним у передачах номером. На іншому кінці дроту роботизований голос повідомляв, що «ви не можете зателефонувати за цим номером», і всі спроби проголосувати проти тієї установки, яку обрали редактори, так і залишилася без наслідків. Також дійсний рейтинг цього телеканалу можна побачити, проаналізувавши кількість підписок та переглядів на відповідному каналі YouTube, які складають біля 3000, навіть з урахуванням російських ботів [11]. Витрачати великі «бюджетні кошти» на «розвиток» телеканалу, фактична аудиторія якого складає всього пару тисяч осіб, дійсно є марнотратством. Але для окупаційної влади існування такого «ручного» телеканалу, який виконує пропагандистську функцію є вигідним, тому грошей на його діяльність не шкодують.

У лютому 2020 року виник скандал навколо підконтрольної агресорові «державної телерадіокомпанії» «Крим», колектив якого звернувся до Сергія Аксьонова з «проханням захистити їх від керівництва телеканалу», яке нібито дозволяє собі «психологічні знущання», нераціональне використання ресурсів та непрофесійне управління. «Скаржники» заявляли що нібито «генеральний продюсер» «Першого Кримського» Олег Крючков сприяв закриттю «абсолютної більшості власних програм телекомпанії», «звільнив спеціалістів з досвідом роботи» та відповідною освітою, а на їх місце прийняв на роботу людей без відповідних навичок та знань. Заявники писали «главі Криму», що замість створення авторських проєктів, на каналі використовують «дешеві копії передач центральних каналів» й заповнюють ефірний час багаторазовими «повторами програм, знятими з виробництва» і «покупним контентом не першої свіжості».

Втім низькі рейтинги свого пропагандистського дітища керівник виправдовував «некомпетентною роботою колективу», але тактику керування змінити не намагається. Також Олег Крючков «прославився» через скандальну історію з тортом у вигляді бюста президента США Дональда Трампа. За наказом Олег Крючкова на гроші телекомпанії було виготовлено відповідний «святковий торт», в голову якого Крючков разом з директором телеканалу Дмитром Штейном урочисто встромили ножа, а присутніх змусили з’їсти «по шматочку Трампа». За вказівкою Олега Крючкова журналісти повинні були поділитися фотографіями та відеоматеріалами цього дійства на своїх сторінках в соцмережах. «Жарт», як і всі інші телепроєкти «генерального продюсера», виявився невдалим. Крім цього, як писали на нього у доносі підлеглі Олег Крючков за кошти телеканалу обладнав власний кабінет в стилі «арт-деко», допускав «непрозоре розподілення премій та зарплат», створив нібито непотрібні знімальні павільйони та закупав нібито непотрібну техніку [12]. Втім, із «звернення журналістів» очікувано нічого не сталося. Профільне «міністерство» «Республіки Крим» спочатку пообіцяло «протягом дня» розібратися, але досі будь-яка інформація щодо наслідків доносу на Крючкова відсутня.

Нагадаємо, що мобільний зв’язок на кримському півострові, так само як і сфера телерадіомовлення, функціонує саме на основі «націоналізованої» інфраструктури «Київстару» та «Укртелекому». Не вкладаючи кошти у заснування та розвиток мобільного зв’язку, «російські оператори» так і не змогли створити та надати якісні послуги у цій сфері, та замість цього, вони постійно підвищують вартість послуг мобільного зв’язку. Водночас у тому самому телебаченні та у пропаганді кримчанам обіцяють «щасливе цифрове завтра». Прикладом, у листопаді 2019 року «депутат Державної думи» РФ Дмитро Бєлік обіцяв, що «до 2021 року на 98 % території Севастополя буде якісний мобільний зв’язок і 4G» [13]. А в травні 2021 року «заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв’язку» окупаційної «адміністрації» Юлія Кілік пообіцяла «за кошти федеральної цільової програми розвитку півострова» побудувати понад 60 нових антенно-щоглових споруд для базових станцій мобільних операторів та витратити на це 192 мільйони рублів [14]. Чи залишиться це все на рівні  пропаганди можна буде дізнатися найближчим часом.

1. https://helsinki.org.ua/files/docs/1430390071.pdf

2. https://zona.media/article/2015/06/29/crimean-media

3. https://ru.krymr.com/a/televizionny-shturm-krym/30190836.html

4. https://zona.media/article/2015/06/29/crimean-media

5. https://ru.krymr.com/a/televizionny-shturm-krym/30190836.html

6. https://ru.krymr.com/a/27874074.html

7. https://docs.cntd.ru/document/574663542

8. https://investigator.org.ua/news-2/192519/

9. https://telesputnik.ru/materials/tsifrovoe-televidenie/news/mvd-i-schetnaya-palata-proveryat-krymskiy-kanal-millet/

10. https://ru.krymr.com/a/zhurnalisty-svoboda-slova-krym-cenzura-presledovaniya/31028057.html

11. https://ru.krymr.com/a/krymskie-aktivisty-o-telekanale-millet/30148544.html

12. https://ru.krymr.com/a/trk-krym-prosit-aksenova-spssti-telekanal/30429034.html

13. https://ru.krymr.com/a/krym-sevastopol-mobilnaya-svyaz-2021/31033083.html

14. https://www.c-inform.info/news/id/94806