Ганна Устінова-Бойченко, кандидат юридичних наук, доцент

Одразу після початку окупації Криму та формування окупаційної «адміністрації» російська влада спрямувала зусилля своїх ставлеників на те, щоб «загодувати» пересічних кримчан обіцянками й таким чином відвернути увагу від реальних проблем. Кримському населенню було обіцяно покращити умови життя, здійснити перетворення практично у всіх сферах економіки та народного господарства, створити розвинуту інфраструктуру, нові дороги, освітні й медичні заклади та багато чого іншого. Для реалізації цих обіцянок окупаційна «влада» навіть прийняла відповідну федеральну цільову програму (ФЦП). Втім, як показує практика, реалізація державних програм розвитку, навіть без фактору «сірої зони» окупованої території створює широкі можливості для недобросовісних чиновників набити власті кишені за рахунок суспільних інтересів. Не дивно, що кримські колаборанти та надіслані з РФ їх куратори «не змогли встояти» й скористалися цією можливістю.

Нагадаємо, що постановою Уряду РФ від 11 серпня 2014 року № 790 була затверджена ФЦП «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року» («Програма») [1]. Але згодом, як через неможливість виконати утопічні показники «Програми», так й через небажання втрачати такий ласий шматок фінансування, її декілька разів подовжували. Наразі час виконання «Програми» подовжено до 2025 року.

Як було зазначено у першій редакції «Програми» ряд основних соціально-економічних показників розвитку Криму «не досягає середньоросійських значень». «Програмою» планувалося «сконцентрувати та узгодити фінансові, матеріальні та трудові ресурси з метою їх найбільш ефективного використання, щоб забезпечити узгодженість рішень федеральних і регіональних завдань, й досягти необхідного кінцевого результату у встановлені строки» [1]. Водночас окупанти не тільки не дотрималися початкових строків виконання «Програми», але й досі далекі від досягнення задекларованих «усереднених» соціально-економічних показників. Але такий «успіх» був закладеним РФ ще у 2014 році, у самих цільових індикаторах та показниках реалізації «Програми», таких, прикладом, як «приріст протяжності ліній електропередачі (наростаючим підсумком)», «площа рекультивованих полігонів (наростаючим підсумком)», «введення в експлуатацію об’єктів освіти (наростаючим підсумком)» [1] тощо.

До речі вся «Програма» обертається саме навколо «наростаючих підсумків». Адже легко «виконувати» запланований показник, якщо реальні цифри відсутні. Щоб не було зроблено «адміністрацією», якщо показники будуть зростати щороку хоча б на одиницю (один метр прокладених ліній електропередачі, один ар рекультивованих полігонів, одна відремонтована школа), то буде вважатися що «Програма» «успішно виконується». Та при цьому граничні обсяги фінансування за «Програмою» складають 1373,6 мільярда рублів, у тому числі 39,8 мільярда за рахунок коштів «суб’єктів РФ» та ще 31,1 мільярда рублів за рахунок позабюджетних джерел [2].

Починаючи з 2015 року в «Програму» понад 12 разів вносилися зміни, тому її сучасна редакція текстуально відрізняється від початкової на 40 %. Першочергово «Програма» була спрямована на нібито покращення інженерної, енергетичної, соціальної та транспортної сфер. Крім того, у Севастополі планувалось побудувати «медичний кластер», який буде складатися з 10 об’єктів охорони здоров’я та закладів, що будуть готувати нових спеціалістів для сфери охорони здоров’я [3]. Станом на червень 2021 року «медичний кластер» звісно не побудовано, хоча раніше обіцялося здати його у експлуатацію до 2020 року.

У 2019 році «на розвиток» Криму та Севастополя відповідно до «Програми» мали виділити 150,5 мільярдів рублів; у 2020 році – 120,7 мільярда, у 2021 році – 26,3 мільярда та у 2022 році – 12 мільярдів. Дмитро Медведєв наголошував на необхідності за рахунок цих коштів домогтися конкретних результатів в будівництві доріг, забезпеченні півострова водою та електроенергією, а також у створенні соціальної інфраструктури. Громадський активіст Володимир Гаранчук зазначає, що складно визначити, нові це кошти, або старі, котрі «не використані в попередніх роках», бо освоєння коштів за цими програмами «поетапне». Адже кошти «Програми», які виділялися «на розвиток» Криму у 2015-2017 роках, далеко не завжди були використані навіть шляхом розкрадання «адміністрацією», адже їх рівень освоєння становив від 40 % до 70 %. Відповідно, «перехідний залишок» мав повертатися у федеральний бюджет.

Тому говорити про те, що це виключно гроші, які були передбачені «Програмою» раніше, або невикористані гроші за попередній період, досить складно. Для отримання відповіді на це питання необхідно вивчити «бюджетний розпис» та джерела фінансування «Програми» та «регіональних й муніципальних програм» на її реалізацію. Як зазначає активіст, гроші, які виділяються за рахунок регіонів власне РФ, просто розчиняються в Криму, як у бездонній бочці, а Москва «недостатньо контролює» кримських «чиновників» щодо «використання федеральних коштів» [4].

Долю цих коштів можна прослідкувати у діяльності каральних структур агресора, де «висвічуються» факти «відповідальності» у ситуаціях, коли розкрадач або «брав не по чину» або «недостатньо доповідав керівництву». Зокрема у жовтні 2020 року «Ленінський районний суд» у Севастополі «притягнув до кримінальної відповідальності» керманича «Управління по експлуатації об’єктів міського господарства» Олександра Антюфеєва за «перевищення посадових повноважень із заподіянням тяжких наслідків». «Вирок» було отримане у зв’язку зі «зникненням» понад двох мільярдів рублів при будівництві каналізаційних очисних споруд «Південні».

Олександр Антюфеєв нібито уклав «державний контракт» з компанією «Біотехпрогрес» на суму 6,85 мільярда рублів на будівництво споруд «Південні», а потім нібито підписав «додаткову угоду до контракту», вилучив у ній пункт про «казначейський супровід». Фірмі було перераховано 30 % «авансу», на суму 2,056 мільярда рублів на її рахунок у «ОФК-Банк», у якого через кілька місяців Центробанк РФ відкликав ліцензію. Повідомляється, що нібито 747 мільйонів рублів авансу підрядник встиг витратити на цілі, не пов’язані з виконанням контракту, а решта, 1,3 мільярда рублів заблоковані в збанкрутілому банку [5]. У цій ситуації ключовим є те що власне «Південні» окупанти так будувати й не розпочали, але кошти на відповідні «потреби» виділяють для освоєння вже наступникам Антюфеєва на посаді. На сьогоднішній день завершити будівництво «Південних» обіцяють до 2023 року, та лише «базова вартість» їх будівництва складає вже 8,5 мільярдів рублів [6].

Російський політолог Ігор Ейдман вважає, що із коштів «Програми» до півострову дійде лише маленька частина, оскільки «чиновники», використовують «хитрі» схеми та розподіляють гроші між московською федеральною та «кримською регіональною» бюрократією. Додається, що вони можуть робити це дуже легко, оскільки інституціональний громадський контроль відсутній [4]. Додамо, що «чиновники» Криму про таку ситуацію дуже добре усвідомлюють.

Про зазначене свідчить ще один «вирок» колишньому «віце-прем’єр-міністру Республіки Крим» Олегу Казуріну від «Київського районного суду» Сімферополя. Казуріна було «покаране» за нібито хабарі та шахрайство через сприяння певній фірмі в отриманні «державного контракту» на будівництво будинків у Керчі, за кошти «Програми». Об’єкти повинні були побудувати до листопада 2016 року але тоді з’ясувалося, що на місці будинків були лише котловани [7].

Додамо, що у постанові про затвердження «Програми» говориться, що вона спрямована, перш за все, на «збільшення протяжності автомобільних доріг загального користування регіонального значення, які відповідають нормативним вимогам транспортно-експлуатаційних показників, збільшення кількості місць в дошкільних освітніх та загальноосвітніх організаціях, а також на збільшення туристичного потоку». Як зазначають щодо «Програми» усунені від її «годівниці» експерти «Кримського антикорупційного комітету» у вимірі автомобільних доріг, у них є «багато запитань, зокрема стосовно документації».

Заявляється, що не тільки «проведення робіт здійснюють за завищеною вартістю» (хоча інше було б дуже дивним), але узагалі «без проектів» та «за окремим кошторисом». Крім того, під час реалізації «Програми» не зробили «спільні проєкти реконструкції дорожньо-транспортної мережі та дворових проїздів». А щодо сумнозвісної проблеми водопостачання експерти додають, що  «на наступний рік виділено понад чотири мільярди рублів на реконструкцію мереж водопостачання, але реконструкція взагалі неможлива, оскільки ці мережі знаходяться якраз під дорогами, які ремонтують» [8].

Очевидно що такі апетити місцевих крадіїв не до вподоби й федеральній владі РФ, яка добре знає до кого насправді йдуть ці фінансові потоки, але зберігає ключових колаборантів на своїх місцях із «політичних міркувань». Зокрема керманич окупаційної «адміністрації» Криму Сергій Аксьонов у грудні 2020 року був змушеним анонсувати «зниження видатків республіканського бюджету» у 2021 році майже на 30 % у зв’язку зі «зменшенням фінансування заходів» в рамках «Програми».

Отже реалізація «Програми» розпочалася з початку окупації Кримського півострова, але майже за сім років складно побачити результат. «Притягнення до відповідальності» окремих кримських «чиновників» це тільки «крапля у морі», бо реальні обсяги коштів «Програми», що проходять у невідомому напрямі, оцінити складно. Адже російська «влада» за визначенням не допустить в окупованому Криму існування інститутів громадського контролю, які б змогли поставити відповідні запитання та зобов’язати «владу» відзвітувати про витрати. Ну а «офіційній звіти» за «Програмою», звісно, показують «високі досягнення» та «виконання поставлених завдань».

До закінчення реалізації «Програми» залишилося, за її поточною, вже тринадцятою версією, нібито чотири роки. Тому виникає риторичне питання, на скільки років вона ще буде подовжена та скільки коштів з неї ще зможуть покласти у свої кишені окупанти. Відповідь на нього покаже час та де-окупація півострову, на час якої «Програма» очевидно буде перебувати у стані хронічної «успішної реалізації в рамках додаткових кошторисів».

1. http://pravo.gov.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102357218

2. https://economy.gov.ru/material/directions/regionalnoe_razvitie/socialno_ekonomicheskoe_razvitie_respubliki_krym_i_goroda_federalnogo_znacheniya_sevastopolya/fcp_socialno_ekonomicheskoe_razvitie_respubliki_krym_i_g_sevastopolya_do_2025_goda/

3. https://rg.ru/2020/06/05/reg-ufo/kakie-obekty-vnesut-v-prodlennuiu-fcp-razvitiia-kryma.html

4. https://ru.krymr.com/a/kak-v-krymu-potratyat-rossiyskie-milliardy/29751058.html

5. https://rg.ru/2020/10/08/reg-ufo/v-sevastopole-chinovnika-osudili-za-propazhu-dvuh-milliardov-rublej.html

6. https://sevastopol.su/news/k-stroitelstvu-kos-yuzhnye-v-sevastopole-pristupyat-vesnoy

7. https://www.kommersant.ru/doc/3667573

8. https://ru.krymr.com/a/rossiyskaya-programma-razvitiya-mlliardy-dlya-kryma/31042386.html