На цьому тижні російська пропаганда, включаючи «кримське відділення» російського інформаційного агентства «Новості» та ряд інших підконтрольних окупантам медіа, висвітлюючи проблему водної кризи і бажаючи хоч якось заспокоїти населення, відзначили, що для питання опадів виявляється має значення парність або непарність року. Тобто в цьому році в Криму з водою буде легше, оскільки рік непарний.

«Якщо подивитися на зміну з року в рік суми атмосферних опадів, то виходить, що за останні 12 років всі парні роки були більш посушливими, а непарні – з великою кількістю атмосферних опадів», – посилається пропаганда на думку фахівця – «дійсного члена Кримської академії наук» професора Олександра Холопцева [1].

Місяцем раніше, не менш упевнено представник так званої «Агротехнологічної академії Кримського федерального університету» кліматолог Володимир Рябов також обнадійливо заявив, що частота і обсяг опадів, які Крим отримав з початку року, свідчать про те, що півострів виходить з маловодного періоду [2]. Однак і Холопцев не згоден з оптимістичною думкою Рябова, стверджуючи, що «загальний тренд» в найближчому майбутньому демонструє негативні тенденції. Простіше кажучи, опадів в перспективі буде випадати все менше і менше.

Песимістом виявився і інший експерт – директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський, який в квітні поділився в ефірі радіо «Супутник в Криму» даними багаторічних спостережень, які дозволяють йому стверджувати, що 2020 рік за показниками притоків був близький до 1991 року, а через найближчі два роки прийде сильна засуха. При цьому також не обійшлося без нумерології. «Ми бачимо, що 1988 рік був водо-насиченим, і він був схожий на 2017 рік. Спад в 1989-му схожий на 2018 рік, подальший спад 1990 року схожий на 2019 рік та, відповідно, та посуха, яка у нас була в 2020 році, схожа на 1991 рік. Відповідно, якщо у нас на кінець цього року буде понад 70 мільйонів притоку, то нинішній рік буде еквівалентний 1992 року. Це говорить про те, що через два роки після цього у нас може бути посуха ще сильніша, ніж та, що була в 2020 році, вона буде еквівалентна 1994 року», – пояснював Копачевський. Якщо такий запропонований експертом сценарій має шанси на реалізацію, то Крим чекає ще більш жорстокий дефіцит води, ніж той, який через діяння окупантів виник в минулому році.

Як висновок – треба ґрунтовно підготуватися. «Крім тих тактичних заходів, які виконуються, потрібно розробляти новий план на випадок можливого песимістичного сценарію», – відзначив цей фахівець [3].

І цей «новий план» у окупантів, схоже, з’явився. Водосховища півострову сумарно накопичили 70 мільйонів кубометрів води. Запасів, в залежності від району та рівня водоспоживання, вистачить від декількох місяців до року, вказувалося наприкінці травня в ефірі того ж радіо «Супутник в Криму» у думці чергового експерта – «завідувача кафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки Академії будівництва і архітектури Кримського федерального університету» доктора технічних наук професора Іллі Ніколенко. Він додав, що накопичених запасів Сімферополю вистачить на 160 днів, Ялті – на 200, Севастополь – більш, ніж на 300 діб. Представлені розрахунки справедливі при збереженні обсягів забору води та без додаткових опадів, уточнив професор.

«Це самий песимістичний прогноз, ми все-таки сподіваємося, що хоч в травні і був «провал», далі опади ще будуть», – сказав Ніколенко та підкреслив, що тільки третина обсягів витрачається з водосховищ, інша вода надходить зі свердловин. При цьому збільшення числа споживачів за рахунок «туристів, що прибувають» нібито не має чинити серйозного впливу на рівень запасів, так як прогнозовані «мільйони гостей» розподілені в часі. У гіршому випадку це призведе до точкового двократного збільшення споживання води в пікові місяці, підсумував Ніколенко [4].

Але ми не дарма почали з заяв професора Холопцева. Саме він знайшов «ще один вихід». Виявляється, забезпечити сільське господарство Криму водою для поливу можна, перекидаючи дощові хмари з півдня півострова. Для цього їх всього лише … треба підігріти до потрібної температури. Залишимо його пряму мову: «Якщо середній розподіл у нас приблизно в районі 450-500 міліметрів, то на більшій частині степового Криму, саме там, де ці опади потрібні для сільського господарства, їх випадає менше 350, а то і 300 мм, а в деякі роки буває і менше 200. Але ми бачимо, що в Криму є райони, де атмосферних опадів випадає дуже багато, більше 1400-1500 мм на рік. Це в пять разів більше, ніж в степовому Криму», – порівняв Холопцев.

При цьому причина нерівномірності – це Кримські гори. Насичений водою пар піднімається хмарами по схилах гір, але коли досягає певної висоти, то через холодних температур конденсується в опади саме в горах, а далі по території півострова хмари йдуть «сухими». Основне «завдання, яке вченим необхідно вирішити», на думку Холопцева, полягає в тому, щоб зберегти водяну пару в хмарах та допомогти їм «донести» цю воду до районів активного сільського господарства.

«Ми розуміємо, що раз повітря позбавляється водяної пари, тому що він піднімається і охолоджується, найпростіший спосіб – трохи його підігріти. Але якщо ми почнемо підігрівати повітря де попало, то ми отримаємо термічну конвекцію: повітря, нагрівшись, буде підніматися в більш холодні шари атмосфери, де будуть утворюватися купчасті хмари. А якщо ми будемо підігрівати сильніше, то це вже будуть хмари, які зливові опади, а іноді і град … За допомогою математичного моделювання вдалося розрахувати зв’язок між швидкістю вітру, висотою і крутизною схилів, параметрами повітря і вивести необхідний градус нагрівання. Досить підігрівати на 1,5 – 3 градуси. Ми брали розрахунки виходячи з параметрів Ай-Петрі: в такому випадку при швидкості вітру від 7,5 до 15 метрів в секунду виходить, що нагрівати повітря більше ніж на 12 градусів не можна», – пояснив Холопцев [5].

Згадаймо недавній ексклюзивний проект окупантів по використанню в Криму «дощової авіації». Спеціальні літаки зі спеціальним обладнанням і спеціальними «неотруйними» хімікатами літали в спеціально розрахованих місцях, за спеціальним контрактом «уряду Криму» з Росгідрометом на 25,5 мільйони рублів.

Також нагадаємо читачам, що з середини жовтня 2020 року «розпочато реалізацію» російського урядового плану по забезпеченню водопостачання Криму і Севастополя, кошторис якого передбачає виділення з Резервного фонду РФ в 2020-2024 роках коштів в обсязі 48 мільярдів рублів. Треба тільки злегка його підкоригувати і «всього лише» – купити термічні гармати. А будь-які гармати російський режим як відомо цінує, адже вони дуже допомагають «зростанню імперської величі».

1. https://crimea.ria.ru/society/20210608/1119662129/Krymu-predrekli-zasukhu-cherez-god.html

2. https://sevastopol.su/news/krym-vyhodit-iz-fazy-malovodnogo-perioda-klimatolog

3. https://crimea.ria.ru/society/20210409/1119453067/Krymu-predrekli-zasukhu-silnee-chem-v-2020-godu.html

4. https://crimea.ria.ru/society/20210521/1119601254/Na-skolko-khvatit-vody-v-vodokhranilischakh-Kryma–prognoz.html

5. https://crimea.ria.ru/society/20210609/1119662143/Oblako-vmesto-myacha-Krymu-predlozhili-novyy-sposob-dobychi-vody.html