Асоціація Реінтеграції Криму передала Спеціальному доповідачеві ООН з питань права на свободу мирних зібрань та асоціації пану Клементу Вуле подання для його звіту з питань кліматичних змін для 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Наше подання висвітлило ситуацію в умовах триваючої водної кризи та пов`язані з цим утиски у Криму прав людини з питань мирних зібрань та об`єднань. У ньому розглядаються аспекти неефективної гуманітарної, фінансової, промислової, екологічної та соціальної політики російської де-факто «влади» в Криму, яка спричинила водну кризу, що з 2020 року загострюється в цьому регіоні України.

Ми вказали Доповідачеві, що громадянська активність з питань кліматичної справедливості, включаючи мирні збори та асоціації, у сучасному Криму є неможливою. Російська «влада» забороняє та карає будь-яку громадську діяльність на півострові, якщо вона не контролюється цією «владою». Ця «влада» заборонила Меджліс кримськотатарського народу в 2016 році, а з 2014 року покарала сотні осіб, які намагались проводити мітинги, включаючи протести проти водної політики в Криму у 2020 році. Тоді кримчани намагалися збирати підписи проти фактичного зловживання «владою» у 2020 році в Сімферополі та проти будівництва станції опріснення води в Ялті. Організаторів збору цих підписів незаконно штрафували.

Асоціація додала у повідомленні, що загальноприйнятими способами обмеження громадянської активності в Криму є повна заборона мітингів та неурядових організацій, незаконні «штрафи» проти її учасників та організаторів та утиски громадських активістів та блогерів, які висвітлюють зміни клімату та проблеми водної кризи, включаючи арешти, облави та кримінальні провадження. У 2020 році ялтинська громадська активістка Людвіка Пападопулу отримала кілька «поліцейських» рейдів до її квартири, пов’язаних з її екологічними та правозахисними публікаціями. У 2021 р. «органи влади» Росії оголосили про кримінальне провадження щодо «міжнародного тероризму» та «екстремізму» проти деяких українських активістів та блогерів, включаючи членів нашої Асоціації, які висвітлювали негативний вплив російської політики на водну кризу в Криму.

А також ми нагадали Доповідачеві, що корінний кримськотатарський народ має в Криму свій представницький орган, Меджліс із системою місцевих меджлісів. Усі вони були заборонені «владою» Росії в 2016 році як «екстремістські структури», і зараз цей корінний народ не має жодної практичної можливості впливати на промислову, соціальну та військову політику Росії, яка спричинила водну кризу в Криму в ситуації зміни клімату. Більш того, Росія не виконала прямого розпорядження Міжнародного Суду ООН щодо скасування заборони Меджлісу з 2017 року по цей день.

У поданні вказується, що вищезазначені приклади репресій з боку російської де-факто «влади» (кримінальне провадження проти українських активістів Ігоря Луценка та Бориса Бабіна, рейди проти Людвіки Пападопулу, «штрафи» для учасників мітингів проти водної політики в Ялті та Сімферополі) показують, як фактичні «органи влади» РФ систематично порушують громадянські права, включаючи право на збори та об’єднання, намагаючись приховати негативний вплив російської політики на водну кризу в Криму в ситуації зі зміною клімату.

Асоціація підкреслила свою впевненість у тому, що спеціальне дослідження ООН щодо зв’язку цивільних прав та екологічних прав на воду та санітарію в умовах кліматичних змін, збройних конфліктів та пов’язаних із ними «сірих зон», таких як Крим, може бути відправною точкою для покращення ситуації. Ми запросили Спеціального доповідача в Україну, включаючи Крим, що сприятиме збору інформації, та дозволить Доповідачеві скласти враження від перших рук про ситуацію з правами на свободу мирних зібрань та об’єднань у регіоні. Також у поданні ми рекомендували Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні активніше відслідковувати питання водної кризи в Криму та порушення прав людини, здійснені російською де-факто «владою» щодо цього питання.

У 2021 році подання Асоціації з питань водної кризи вже були опрацьовані Спеціальним доповідачем ООН з прав людини щодо безпечної питної води та санітарії та Спеціальним доповідачем ООН з прав людини та навколишнього середовища. Відповідні звіти Доповідачів були представлені Раді ООН з прав людини.