27 квітня експерти «АРК» та Кримськотатарського ресурсного центру професор Борис Бабін та доцент Олексій Плотніков взяли участь у Додатковій нараді Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ з питань людського виміру «Демократична законотворчість: забезпечення участі» з доповіддю про відсутність демократичних законотворчих процесів в сучасному Криму, що стала важливим фактором сучасної водної кризи на півострові. Експерти заявили, що з 2014 року Росія, всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права, охопила Кримський півострів власним національним законодавством та навіть почала застосовувати його із зворотною силою до соціальних відносин, що виникли до 2014 року.

Питання реалізації такого законодавства де-факто «судами» та каральними органами Росії в Криму вже визнані Європейським судом з прав людини у міждержавній справі 20958/14 рішенням від 14 січня 2021 року як негативна адміністративна практика, що порушує основні права людини [1]. Більше того, застосування цього російського законодавства зараз є предметом розгляду Міжнародного кримінального суду за заявою України [2]. Експерти зазначили, що процедури демократичного законодавства відсутні та недоступні для жителів Криму. Всі так звані «вибори» до федеральних органів, «регіональних законодавчих органів» та «місцевих рад» в Криму відбуваються з рівнем присутності «виборців» не більше 20 %. А російська де-факто влада навіть не імітує «вибори» для призначення так званих «керівників» регіонів, районів, міст та селищ Криму.

Більше того, як було доведено спеціальними дослідженнями експертів «АРК», російська «влада» в Криму повністю фальсифікує результати так званих «громадських слухань» навіть на рівні невеликих сіл і, звичайно, у всіх містах півострова [3]. Експерти повідомили ОБСЄ, що відсутність участі жителів Криму в процесах прийняття законодавства та прийняття рішень спричинила вирішальні наслідки для так званої «федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя», прийнятої російським урядом у 2014 році. Основні цілі цього акту були спрямовані на сприяння таким міжнародним злочинам, як розвиток мілітаризації півострова та його незаконна колонізація російськими громадянами, більше півмільйона яких були протиправно переселені до Криму за останні сім років. Усі інші кроки цієї «програми», включаючи питання водопостачання, які є життєво важливими для посушливого півострова, були необґрунтованими та не відображали реальних інтересів жителів Криму та їх права на розвиток.

Єдиними практичними результатами відповідних витрат на 11 мільярдів рублів була лише фантастична корупція ключових «посадовців» «кримської влади» та їхніх покровителів з Кремля [4]. Будь-яке питання управління водними ресурсами, включаючи водопостачання, системи каналізації та очисні споруди, а також природні водосховища та водні ресурси в Криму не були ефективно вирішені до 2020 року, коли на півострові внаслідок глобального потепління розпочався особливо посушливий багаторічний період. А «надзвичайні кроки» російської де-факто «влади» для вирішення водної кризи, такі як розпорядження уряду РФ 2020 року № 2668-р та 2021 року № 596-р, № 597-р та № 932-р що передбачали додаткове «федеральне фінансування» на 50 мільярди рублів, нібито вирішуючи водну кризу в Криму [5], також мають насамперед корупційне підґрунтя, не вирішуючи проблем півострова.

Експерти звернули увагу ОБСЄ на те, що кроки та механізми таких планів та фінансування, включаючи закупівлю обладнання німецького концерну «Сіменс» та датської компанії «Грундфос», не були адекватними та не мають наукових, соціальних чи економічних підстав та мають ознаки вчинення екоциду унікальних кримських екосистем, шляхом масового вилучення мільйонів кубічних метрів артезіанських вод, що викликає процеси засолення. Усі ці нормативні плани російської де-факто «влади» не обговорювались із жителями Криму. Коли експерти наших організацій повідомили відповідних співробітників Ради ООН з прав людини про таке грубе порушення права кримських жителів на стійкий розвиток [6], російські каральні структури розпочали «кримінальну справу» проти цих експертів як проти «міжнародних злочинців».

Тож «АРК» закликала держави-учасниці ОБСЄ та органи ОБСЄ, включаючи Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні, контролювати та оцінювати процеси «складання» та «реалізації» «нормативних актів», які приймаються російськими федеральними органами та так званою «владою» окупантів щодо ситуації в Криму та відповідного незаконного регулювання соціальних відносин на півострові.

1. http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-207622

2. https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=2020-otp-rep-PE-UKR

3. https://arc.construction/14008

4. https://ctrcenter.org/uk/analytics/269-organizacijni-ta-finansovi-peredumovi-vodnoyi-krizi-v-okupovanomu-krimu

5. https://ctrcenter.org/uk/analytics/270-nadzvichajni-zahodi-okupantiv-ta-vodna-kriza-v-krimu

6. https://www.ohchr.org/Documents/Issues/Environment/EnvironmentWater/Civil%20Society/ARC.doc