Борис Бабін

У квітні 2021 року Асоціація спрямувала власне подання щодо ситуації на Кримському півострові Спеціальному доповідачеві ООН з сучасних форм рабства, включаючи його причини та наслідки, пану Томоя Обоката до його опитувальника з питань ролі організованих злочинних груп у сучасних формах рабства. Таке подання було надано для майбутнього звітування Спеціального доповідача на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН [1].

Наша Асоціація вже інформувала Спеціального доповідача у березні 2021 року про вимір взаємозв’язку між примусовим переміщенням та сучасними формами рабства щодо ситуації на півострові; це подання тепер доступне у відкритих ресурсах ООН [2]. В обох звітах Асоціації розглядаються проблеми, визначені «АРК» в процесі її роботи, а саме питання навмисної та організованої російської політики, що підриває громадянські та трудові права жителів Криму.

Отже, ми вже повідомляли Спеціальному доповідачеві, що політика російської фактичної «влади» в Криму включає дискримінацію громадян України в Криму, які відмовились або не змогли отримати так зване «російське громадянство» після 2014 року, коли Росія оголосила Кримською півострів нібито «власною територією».

Такі громадяни України проживали в Криму до спроби анексії або переселилися на півострів пізніше через російську агресію на Сході України та триваючий там збройний конфлікт. Ці громадяни України в Криму визначаються російською фактичною «владою» як нібито «іноземці», що повинні отримати «посвідку на проживання» та «спеціальний дозвіл» на роботу. Але насправді тисячі таких осіб не можуть мати «місця проживання» та «спеціального дозволу» в Криму через систему тотальної корупції, бюрократії та політичної позиції російської фактичної «влади» в цьому регіоні [2].

Як це зараз відображено в джерелах ООН, деякі випадки такого роду використовувались російською державною пропагандою для роздмухування мови ненависті проти України, українців та українських громадян. Наприклад, у лютому 2018 року офіційне російське медіа «Россійская газєта», що видається урядом РФ, опублікувало статтю «23 українських гастарбайтери були депортовані з Криму», присвячену протиправному «покаранню» статтями 18.8 та 18.10 російського адміністративного кодексу групи працівників, використовуваних для реконструкції дитячого садка в селищі Новоозерне Західного Криму [3].

Навіть термін «гастарбайтери», вживаний раніше нацистським режимом у Німеччині, сам по собі демонструє реальне ставлення російської де-факто «влади» до трудових прав українських громадян. Отже, усі такі громадяни України в Криму є вразливими, оскільки їх робота позначена як «незаконна», без будь-яких гарантій та з мінімальними можливими виплатами. Як ми раніше повідомляли Спеціальному доповідачеві, така робота українців на території власної держави, незаконно окупованій Росією, фактично є специфічною сучасною формою рабства. Варто зазначити, що Росія у своєму звіті Спеціальному доповідачу в березні 2021 року надала лише стислий огляд власного законодавства, але жодних практичних даних щодо питань примусової праці нею вказане не було. При цьому Росія узагалі не надала в ООН відповідної інформації щодо Криму та інших територій України, незаконно контрольованих РФ [4].

Дослідивши роль організованих злочинних груп у сучасних формах рабства, ми в квітні 2021 року додатково повідомили Спеціального доповідача про цей вимір ситуації на Кримському півострові. «АРК» заявила Доповідачеві, що у нашому інформуванні ми не будемо торкатися таких видів примусової праці в Криму, як праця «в’язнів» та осіб, які зазнали «адміністративного арешту» від російської де-факто «влади» та жителів Криму, незаконно «призваних» до російської армії.

Ці питання стають ключовою частиною незаконної російської державної політики на оскаржуваному півострові та становлять міжнародні злочини, які зараз розглядаються Міжнародним кримінальним судом [5]. Однак такі злочини, пов’язані з примусовою працею мешканців Криму, здійснюються саме російською де-факто «владою», а не окремими злочинними групами. Тож «АРК» звернула увагу Доповідача на наступні факти діяльності «приватних» злочинних угруповань та на їх стосунки з російською «владою» та каральними структурами в Криму.

Доповідь вказує на те, що злочинні угрупування, залучені до сучасних форм рабства, тісно пов’язані із російськими спецслужбами та так званою «кримською республіканською владою» [6]. Численні дані про примусову працю в Криму існують насамперед у сфері житлової промисловості та будівництва інфраструктурних проектів Росії на півострові. Наша Асоціація передала Доповідачеві інформацію щодо таких фактів у Форосі, Ялті, Євпаторії, Севастополі та інших місцях [7-9].

Вищезазначене використання примусової праці для реконструкції дитячого садка в селищі Новоозерне мало такий самий характер. Незважаючи на це, де-факто «влада» Росії в Криму не порушувала та не завершувала жодних «кримінальних справ» чи «судових проваджень» щодо рабства. У 2015-2017 роках (пізніша інформація не доступна з відкритих джерел) у Криму не було порушено жодної «кримінальної справи» з питань примусової праці (статті 127-1 «Торгівля людьми», 127-2 «Використання рабської праці» Кримінального кодексу Росії, незаконне впроваджені в Криму з 2014 року), та такі «справи» не розглядалися незаконно створеними в Криму російськими «судами» [10].

Ми вказали Спеціальному доповідачеві, що відповідні злочинні групи мають ознаки етнічних кримінальних утворень, які діють у Ялті, Алушті та інших місцях [11-12]. Вони мають тісний зв’язок з «республіканською владою Криму», зокрема з «главою Республіки Крим» Сергієм Аксьоновим [13], «главою Державної Ради Республіки Крим» Володимиром Константиновим [14], главою «Верховного Суду Республіки Крим» Ігорем Радіоновим [15] тощо. «АРК» вказала високопоставленому посадовцю ООН, що Сергій Аксьонов відігравав ключову роль у злочинному угрупуванні «Сейлем» до 2014 року, тоді як Володимир Костянтинов є фактичним босом будівельного концерну «Консоль», тісно пов’язаним зі злочинним світом. Таким чином, злочинні угрупування, які використовують примусову працю в Криму (переважно в будівельній галузі), підпорядковуються та тісно співпрацюють з російською де-факто «владою».

Також у нашій заяві зазначається, що ці злочинні угрупування діють на міжнародному рівні, маючи зв’язки з деякими регіонами Росії, такими як Московська область, Осетія, Чечня, Татарстан, Башкортостан, а також з материковою Україною [16-18]. Додавалося, що ялтинська етнічна злочинна група, пов’язана з торгівлею дітьми та дитячою порнографією, а також з примусовою працею в будівельному секторі, в той же час є ключовим спонсором так званого проекту «Друзі Криму» [19], який координується російським урядом за участю деяких екстремістських та маргінальних політиків з Австрії, Італії, Німеччини, Франції [20-21] тощо.

«АРК» наголосила, що характер причетності злочинних груп до сучасних форм рабства в Криму є широким. Їх основною формою є використання примусової праці в секторі житлового будівництва, однак така примусова праця застосовується також у сільському господарстві та торгівлі. Ключовими сферами незаконної діяльності, де в Криму організовані злочинні групи експлуатують людей, є розповсюдження наркотиків та проституція. «Кримська влада», включаючи найвищих «суддів», повністю корумпована та пов’язана з цими організованими злочинними групами, які користуються безкарністю, а участь таких кримських злочинних груп у сучасних формах рабства створює додаткові виклики для ідентифікації жертв, оскільки відсутні будь-які ефективні засоби захисту на окупованому півострові як «сірій зоні» [22].

«АРК» також зазначила, що законодавча база для боротьби з сучасними формами рабства в Криму відсутня, оскільки Росія незаконно застосовує власне законодавство на окупованій території з 2014 року, в тому числі в рамках «кримінального та адміністративного судочинства». Україна не має можливості ефективно використовувати власне законодавство, оскільки не контролює цей регіон. Росія не надає поточної каральної статистики щодо Криму, і з 2017 року не було жодної «справи», пов’язаної з боротьбою з торгівлею людьми чи примусовою працею в Криму, та немає інформації про будь-який «судовий» розгляд «справ» щодо примусової праці в Криму. Більш того, незаконне застосування російського кримінального законодавства та «російської правоохоронної системи» у поєднанні з тотальною корупцією призводять до залучення організованої злочинної групи в безкарні діяння.

«АРК» також наголосила у своєму поданні, що фактична «влада» не сприяє застосуванню «сучасних правоохоронних технологій» для боротьби з сучасними формами рабства, оскільки вона використовує такі технології лише для переслідування своїх політичних опонентів та проукраїнських громадянських ініціатив у Криму. Більше того, російська де-факто «влада» не має жодних «правових рамок», які б надавали б достатні гарантії проти зловживань у Криму.

Фактичні «органи влади» Росії не захищають свідків у «кримінальних провадженнях» за участю організованих злочинних груп, а з 2014 року «кримінальних проваджень» проти організованих злочинних груп в Криму не розпочато. Жертви та ті, хто вижив після насильства, не мають доступу до правосуддя та засобів правового захисту в Криму; будь-які види допомоги жертвам поневолення організованими злочинними групами не надаються, не виплачується компенсація, не надається захист.

У поданні Асоціації ми наголосили, що ключовим викликом у боротьбі з сучасними формами рабства, вчиненими організованими злочинними групами в Криму, є саме незаконна окупація та спроба анексії півострова Росією, яка безпосередньо спричинила появу корумпованої моделі де-факто «влади» в регіоні, тісно пов’язаної зі злочинними групами. «АРК» вказала Доповідачеві, що російські чиновники застосовують тактику призначення представників кримінальних кланів на посади в «урядових» та «адміністративних» структурах півострова, що надає російській федеральній владі повний контроль над такими особами.

Асоціація запросила Спеціального доповідача до України, включаючи Крим, оскільки такий візит сприяв би збору інформації та надав би змогу Доповідачеві зробити власне враження про ситуацію з сучасними формами рабства на окупованому півострові.

1. https://www.ohchr.org/EN/Issues/Slavery/SRSlavery/Pages/cfi-role-organised-criminal-groups-slavery.aspx

2. https://www.ohchr.org/Documents/Issues/Slavery/SR/ReportHRC48/CSOs/ARC.pdf

3. https://rg.ru/2018/02/13/reg-ufo/iz-kryma-deportirovali-23-ukrainskih-gastarbajtera.html

4. https://www.ohchr.org/Documents/Issues/Slavery/SR/ReportHRC48/States/Russian%20Federation-Ru.docx

5. https://www.icc-cpi.int/ukraine

6. https://arc.construction/5153?lang=ru

7. https://arc.construction/10072

8. https://arc.construction/9848

9. https://arc.construction/9185

10. http://vs.krm.sudrf.ru/modules.php?id=75&name=docum_sud

11. https://arc.construction/10072

12. https://arc.construction/10172

13. https://arc.construction/8656

14. https://arc.construction/6015

15. https://arc.construction/8712

16. https://arc.construction/10705

17. https://arc.construction/3537

18. https://arc.construction/13499

19. https://arc.construction/10072

20. https://arc.construction/8345

21. https://arc.construction/13035

22. https://arc.construction/5153?lang=ru