Наука неможлива без наукових публікацій. Отримання та накопичення нового знання, є лише первинним елементом наукового процесу. Наступними фазами має бути оформлення здобутого знання, доведення його до відома широкого кола зацікавлених осіб, збереження для подальшої обробки, розвитку й застосування. Найпоширенішою формою оприлюднення результатів наукових досліджень є наукова публікація, зокрема, у рейтинговому індексованому виданні). Однак трапляються ситуації, коли важливий інструмент для інтеграції вітчизняної науки у міжнародний дослідницький простір перетворюється на загрозу територіальній цілісності України. Дослідити стан проблеми спробує кандидат юридичних наук Андрій Чвалюк.

Візьмемо як приклад «Journal of Physics: Conference Series» (ISSN: 1742-6588; E-ISSN: 1742-6596), що індексується у потужній науковометричній  базі Scopus з 2005 року по теперішній час за галуззю «Фізика та астрономія». Видавником журналу є «Institute of Physics Publishing»  або IOP Publishing – видавнича компанія Інституту фізики (Institute of Physics, IoP) – британського наукового товариства, яке налічує більш ніж 50 000 членів по всьому світу. Основна штаб-квартира IOP Publishing знаходиться в Брістолі, Англія, а північноамериканська штаб-квартира – в Філадельфії, США. Примітно, що організація також має регіональні офіси у Москві та Санкт-Петербурзі.

З першого погляду у такій діяльності не може бути нічого протиправного. Водночас організатори V Всеросійської наукової конференції «Теплофізика і фізична гідродинаміка з елементами школи молодих вчених», яка з пропагандистською метою відбудеться у окупованій Ялті 13-20 вересня 2020 р. анонсують, що найкращі доповіді учасників, за їх бажанням, будуть надруковані у вищенаведеному журналі.

Додамо, що одним із організаторів конференції виступає «Морський гідрофізичний інститут РАН (м. Севастополь)», до окупації – Морський гідрофізичний інститут НАН України. Даний заклад був потужним інститутом, ресурси якого для прикладної вітчизняної науки зараз втрачені. Відтепер заклад працює під егідою Російської академії наук й виробляє спеціальне обладнання для потреб країни-агресора, але європейські ринки через санкції для нього зачинені. Північноатлантичний альянс більш не закуповує у інституту морські буї-дрифтери для збору даних в Антарктиці, але заступник директора Морського гідрофізичного інституту РАН Антон Георга-Копулос самовпевнене вважає, що цим альянс «зашкодив тільки собі». 

Почесний працівник космічної галузі України Сергій Станичний, який зараз займає посаду завідувача відділу дистанційних методів досліджень зазначеного інституту, взагалі налаштований оптимістично, й заявляє що «у науці санкцій немає». За його словами, з санкціями вони зіткнулися один раз за весь час – заступник редактора одного з англійських журналів був «якийсь русофоб». А весь інший час всі журнали цивілізованого світу, зі слів Станичного, з задоволенням публікують статті, запрошують постійно до друку або увійти до редколегії. Починаючи з 2014 року Сергій Станичний зі своєю групою «Морського гідрофізичного інституту» опублікував близько 30 статей в журналах рівня Scopus та Web of Science.

Здається було б варто тільки радіти продуктивності вчених, якби не одна деталь – всі співробітники цього інституту  (та інших «університетів» Криму ) підписують свої публікації «Севастополь, Російська Федерація». Й ці статті виходять друком та індексуються у наукометричних базах країн, що раніше визнали окупацію й спробу анексії Криму незаконними і засудили дії Росії. Все це дає нам можливість зробити висновок щодо неповноти (або неефективності) санкційних заходів. Щодо недостатньої уваги до спроб Росії лобіювати «визнання возз’єднання Криму» у сфері академічної науки цивілізованих держав світу. 

Дійсно, перший етап «кримських» санкцій передбачав обмеження співробітництва, але насамперед у політичній та економічній сфері. Наука туди не формально не відноситься, хоча звісно й обов’язок не визначати спробу анексії Криму ніхто не скасовував. Хоча логічніше було б обмежити доступ країни-агресора не тільки до кінцевих результатів наукових здобутків, а й до усього процесу розширення області відомого людству. Нагадаємо, що реакцію розщеплення ядра урану можна використовувати з різною метою (мирною або військовою). Так і тут – ніколи не дізнаєшся, що саме з нових наукових знань буде використано державою з імперськими амбіціями у якості зброї.

Проблема стосовно «Journal of Physics: Conference Series» ускладнюється тим, що він британський. Навряд чи престижне європейське видання з багаторічною історією буде закрито через наявність у ньому статей, автори та лобісти яких пробують «фіксувати  приналежність» Криму до Російської Федерації. Але чи можливий подібний сценарій стосовно видавників зареєстрованих на окупованій території? Спробуємо розібратися.

У якості прикладу наведемо журнал «Physical Oceanography» (E-ISSN: 1573-160X) за галуззю знань «Геофізика та океанографія». Видавником його став вже відомий нам «Морський гідрофізичний інститут РАН». «Physical Oceanography» є англомовною версією «Морського гідрофізичного журналу», що видавався Морським гідрофізичним інститутом НАН України з 1985 року з періодичністю 6 разів на рік та входив до переліку наукових видань Вищої атестаційної комісії (ВАК) України.

З 2015 року цей український журнал був зареєстрований як російське наукове видання у Федеральній службі Росії з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій, а також був зареєстрований в Росії як мережеве видання з 2016 року . Головним редактором «Physical Oceanography» є член-кореспондент НАН України, та водночас член-кореспондент РАН доктор географічних наук Сергій Коновалов, директор «Морського гідрофізичного інституту РАН». Примітно що НАН України його із власних член-кореспондентів досі не виключила, посилаючись на відсутність такої процедури (виключення живої особи без її заяви) у своєму уставі.

У 2018 році журнал «Physical Oceanography» був включений в список видань, науково індексованих «Clarivate Analytics» на платформі «Web of Science». Починаючи з першого номера 2018 року, журнал індексується і реферується в «Emerging Sources Citation Index». А з 2019 року журнал індексується у найбільш авторитетній науковометричній базі даних «Scopus». Публікація статей – безкоштовна. 

Й це не єдиний приклад. Журнал «Матеріали по археології, історії та етнографії Таврії» («МАІЕТ», англ. «Materials in Archaeology, History and Ethnography of Tauria») щорічно видається з 1990 року. Засновником наукового видання виступила Лабораторія з вивчення етнічної історії Криму Сімферопольського державного університету. З 1992 року засновником стало Кримське відділення Інституту сходознавства ім. А. Є. Кримського Національної академії наук України (м. Сімферополь). Журнал був зареєстрований як засіб масової інформації в Україні та входив до переліку наукових видань ВАК України.

У 2015 році цей український журнал також було перереєстровано у Федеральній службі з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Свідоцтво ПІ №ФС77-61809 від 18 травня 2015 р.). Засновником видання тепер значиться «Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського» (м. Сімферополь), створений на базі захопленого та «ліквідованого» російською окупаційною владою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Головним редактором «МАІЕТ» є доктор історичних наук, професор Олександр Айбабін, директор «НДЦ історії та археології Криму». У одному з своїх інтерв’ю Олександр Айбабін рапортує: «Ми стали першим кримським виданням, включеним в Web of Science, й не дивлячись на те, що їх штаб-квартира знаходиться в Філадельфії, санкції не завадили включити журнал кримського університету в міжнародну базу». Але його радість була передчасною.

На сайті журналу «Materials in Archaeology, History and Ethnography of Tauria» (ISSN: 2413-189Х) зазначено, що з 2017 року він входить до Emerging Sources Citation Index (ESCI) – базу даних наукових журналів, яка є частиною «Web of Science» Core Collection, однак зараз його індексацію призупинено.

Й на це є вагома причина – гроші. Точніше небажання їх втрачати. Компанія «Clarivate», що надає платний доступ до наукометричної бази даних «Web of Science» Core Collection отримала листа від Міністерства освіти і науки України з вимогою виключити «МАІЕТ» з бази у зв’язку із тим, що індексація журналів, які видаються на тимчасово-окупованих територіях є порушенням законодавства України і міжнародного права. Компанія погодилась із вимогами, тому договір між нею та МОН України було пролонговано. Також МОН України підготувало звернення до Clarivate із приводу видання «Physical Oceanography». Якщо компанія відмовиться виконувати вимоги, тоді умови співпраці будуть знову переглянуті . Отже позитивна тенденція щодо вирішення даної ситуації дає надію сподіватися на краще.

Але це поки не можна сказати про нідерландських партнерів української науки, компанію «Elsevier». Саме ця компанія веде базу даних наукової періодики та цитувань Scopus й індексує наукове видання «Physical Oceanography», яке видається «Морським гідрофізичним інститутом РАН» на окупованій території. Нещодавно МОН України звернулось до «Elsevier» з проханням усунути це порушення, однак «Elsevier» не вважає індексацію журналу порушенням.

У відповідь Міністерство вирішило не укладати договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних «Scopus». Керівництво МОН України вірно розуміє, що доступ до «Scopus» – це важливий інструмент для інтеграції вітчизняної науки у міжнародний дослідницький простір, але загроза територіальної цілісності має вищій пріоритет. Відповідно, мовчазне примирення з фактом спроби анексії Криму у науковометричній базі даних не припустиме. Однак Міністерство готове розглянути можливість співпраці з Elsevier, якщо видання «Physical Oceanography» все ж таки буде виключено з бази даних Scopus . Поки що можемо спостерігати кумедну картину спроб компанії Elsevier всидіти одразу на двох стільцях. В своїх намаганнях догодити «й нашим і вашим» організація так запрограмувала результати пошуку у каталозі авторів, щоб напроти кримських ЗВО висвічувалося «Україна». Однак надпис «Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського, Сімферополь, Україна» все одно викликає двоякі почуття.

На останок вважаємо за доцільне акцентувати увагу на тому, що українські журнали, що видавалися у Криму («Морський гідрофізичний журнал», «Матеріали по археології, історії та етнографії Таврії», «Таврійський медико-біологічний вісник», «Кримський журнал експериментальної і клінічної медицини», «Вісник фізіотерапії та курортології» та багато інших фахових видань з багаторічною історією) були синхронно перереєстровані Роскомнаглядом 18 травня 2015 року. Такий «єдиний порив» прямо вказує на те, що вказівка перереєструвати українські видання (навіть не заморочуючись зміною назви) надійшла «згори».

Мета такої цілеспрямованої діяльності держави-окупанта цілком зрозуміла – будь яким чином поширювати у пресі (зокрема, у науковій) словосполучення «Крим, Росія». Відповідна мета органів та структур цивілізованих країн світу – цьому перешкоджати.

  1. Journal of Physics: Conference Series. Сведения об источнике. URL: https://www.scopus.com/sourceid/130053
  2. Institute of Physics. URL: http://www.iop.org/.
  3. V Всероссийская научная конференция “Теплофизика и физическая гидродинамика” с элементами школы молодых ученых. Ялта, Республика Крым, 13-20 сентября 2020 г. URL: http://www.itp.nsc.ru/tph/tmp_logo/2020/publication.html.
  4. НАТО не закупает оборудование у гидрофизинститута Севастополя из-за санкций – ученый. URL: https://ru.krymr.com/a/news/28024989.html.
  5. Сайт «Форпост»: «В космосе санкций нет, — севастопольские учёные». URL: http://mhi-ras.ru/news/news_201804131514.html.
  6. Станичный Сергей Владимирович. Публикации в изданиях, индексируемых в наукометрических базах. URL: http://mhi-ras.ru/publications/authors_main_stanichnyy_sergey_vladimirovich.html.
  7. СЕЗОННАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ СУТОЧНОГО ЦИКЛА ТЕМПЕРАТУРЫ ПОВЕРХНОСТИ ЧЕРНОГО МОРЯ ПО СПУТНИКОВЫМ ИЗМЕРЕНИЯМ SEVIRI. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/seasonal-variability-of-the-diurnal-cycle-of-the-black-sea-surface-temperature-from-the-seviri-satellite-measurements.
  8. Пересечения и суммы пространств Орлича. URL: https://www.academia.edu/37961914/GERTSEN_A._G._NAUMENKO_V._E._FOR_THE_STUDY_IN_THE_HISTORY_OF_MANGUP_FROM_THE_EIGHTH_TO_THE_ELEVENTH_CENTURY_THE_CONDITION_OF_SOURCES_AND_PERSPECTIVES_FOR_RESEARCH.
  9. Морской гидрофизический журнал. О журнале. URL: http://xn--c1agq7a.xn--p1ai/.
  10. Журнал «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». О журнале. URL: https://maiet.cfuv.ru/.
  11. Научный журнал из Крыма впервые включен в международную базу Web of Science. URL: https://simferopolnews.ru/news/society/18815-nauchnyy-zhurnal-iz-kryma-vpervye-vklyuchen-v-mezhdunarodnuyu-bazu-web-of-science.html.
  12. МОН призупиняє співпрацю з Elsevier (Scopus). URL: https://nim.media/articles/mon-prizupinyaye-spivpratsyu-z-elsevier-scopus.
  13. МОН призупиняє співпрацю з Elsevier (Scopus). URL: https://nim.media/articles/mon-prizupinyaye-spivpratsyu-z-elsevier-scopus.