Спецдоповідач ООН з токсичних речовин і прав людини отримав окреме повідомлення нашої Асоціації, присвячене ситуації з пластиком в Криму, а саме – питанням відповідної свідомої та організованої політики Росії на півострові, що грубо порушує колективні та індивідуальні права на безпечне довкілля, розвиток і на екологічну інформацію. Даний документ «АРК» став частиною підготовки спеціальної доповіді ООН про життєвий цикл пластмас та права людини.

Автори повідомлення звертають увагу ООН на те, що державна політика Росії в Криму спрямована на знищення як унікальних місцевих екосистем, так і інших природних об’єктів, які стали частиною урбанізованих просторів. Комунальна інфраструктура Криму деградує з 2014 року в умовах зростаючої корупції в місцевих «адміністраціях», контрольованих Росією, та постійних замін призначуваних РФ «глав» міст і селищ Криму. Наприклад, «голови місцевих адміністрацій» змінювалися «федеральною владою» з 2014 року чотири рази в Сімферополі, три рази в Євпаторії, чотири рази в Ялті, три рази в Севастополі тощо.

Важливо відзначити, що Крим став «місцем призначення» для більш ніж 400 тисяч громадян Росії, незаконно переселених де-факто російською «владою» в Крим, в тому числі для «чиновників», військовослужбовців та членів їх сімей. Наприклад, чисельність населення Сімферополя збільшилася з 300 тисяч у 2014 році до 500 тисяч у 2020 році та продовжує зростати. При цьому інфраструктура цього міста не задовольняє потреби його нинішнього півмільйона жителів, в тому числі в рамках проблеми поводження із пластиковими відходами.

У заяві «АРК» додано, що політика де-факто «влади» Росії в сфері поводження з відходами в 2015-2021 роках здійснювалася без будь-якого планування або кваліфікованого регулювання. Це призводить до того, що триває накопичення сміття не тільки на численних кримських звалищах, але й просто у містах та селищах півострова. Наша Асоціація багаторазово відображала в своїх публікаціях сміттєвий колапс в Балаклаві, Керчі, Сімферополі, Севастополі та Євпаторії.

Наше дослідження довело, що корумпована російська «регіональна адміністрація» в Криму отримує пряму матеріальну вигоду від функціонування заборонених звалищ та імітує рекультивацію закритих звалищ (з таких 18 об’єктів тільки один був рекультивованим де-факто та ще 5 тільки «на папері»). У Криму загарбниками плануються нові смітники з грубим порушенням мінімальних санітарних та екологічних вимог, як це сталося на Керченському півострові. Головні «сміттєві магнати» Криму, тісно пов’язані з російською «адміністрацією», не зацікавлені в модернізації власних бізнес-процедур, діючи через такі монопольні структури, як «Кримекоресурси» та «Альтфатер-Крим».

Таким чином, «АРК» доводить в згаданому документі, що такі дії де-факто «влади» Росії мають прямий негативний вплив на реалізацію відповідної «політики та законодавчої бази» щодо пластикових відходів та процесів з ними. У Криму не проходить ніяких дискусій про можливі «юридично зобов’язуючі документи» щодо пластмас, а також щодо будь-яких положень про екологічні права людини. Звалища та полігони, заповнені пластиковими відходами, надають глибокий негативний вплив на найбільш вразливі групи кримського суспільства, включаючи молодь та представників корінного кримськотатарського народу.

У матеріалі Асоціації зазначено, що в сучасному Криму немає гідних згадки прикладів доступу до інформації про навколишнє середовище та про охорону здоров’я, а також реальних можливостей для участі населення в прийнятті «рішень по політиці і законодавству» щодо пластмас. Наприклад, в селі Кам’янка під Сімферополем, яке з 2014 року «прославилося» величезним звалищем, в лютому 2021 року де-факто «влади» помпезно відкрили сміттєпереробний завод. Але менш ніж через день він «зламався», а місцевий корумпований «сміттєвий бізнес» повернувся до сталих схем скидання відходів у навколишнє середовище.

Таким чином, політика де-факто «влади» Росії щодо відходів в Криму, включно з проблемами з пластиком, робить сильний негативний вплив на права людини, включаючи право на здоров’я, право на здорове навколишнє середовище, право на життя і адекватний рівень життя, на гідність, на недоторканність тіла, право на достатнє харчування, право на землю та право на безпечну питну воду, право на житло, право на яку конструктивну та усвідомлену участь, право на розвиток, право на майбутнє покоління і так далі.

Наша Асоціація запропонувала Спеціальному доповідачу ООН щодо токсичних речовин і прав людини вивчити забруднення навколишнього середовища в ситуаціях збройних конфліктів та пов’язаних з ними «сірих зон», таких як Крим. Ми вважаємо, що візит Спеціального доповідача в Україні, в тому числі в Крим, сприятиме збору інформації і дозволить Доповідачеві з перших рук отримати уявлення про ситуацію із забрудненням навколишнього середовища Криму.

Борис Бабин