Як повідомляється в «офіційному некролозі» від «адміністрації Ялти», 7 березня 2021 року в місті помер «товариш Хрущова, Брежнєва та Андропова», колишній керівник державтоінспекції міста Дмитро Карнаух та його дружина. Про офіційні причини смерті Карнауха, який багато знав про виведення «золота партії» за кордон через фірму «Зодіак» не повідомляють, чи хоча звичайно ж його смерть в один день із дружиною викликає питання про її причини.

Покійний Дмитро Тихонович Карнаух любив хвалитися, що в якості начальника ДАІ Ялти він супроводжував відпочинок Микити Хрущова, подружився з Леонідом Брежнєвим та грав з тим в шахи, курирував відпочинок Юрія Андропова [1]. «Міліціонер Карнаух» дійсно знав дуже багато та про багатьох. Як уже писала «АРК» [2], його син Сергій Карнаух в якості директора фірми «Зодіак» займався виведенням «золота партії» за кордон і супроводжуав будівництво елітного селища на території «Дачі Тесселі» у Форосі.

Там потім влаштувалася владно-злочинне угруповання з Казані, яке фінансувало Чорноморський флот РФ. Саме флот використовувався РФ як ключовий плацдарм російського військового вторгнення в Україну, що призвело до загибелі десятків тисяч мирних українців. За дивним збігом обставин, Дмитро Карнаух раптово помер в один день з дружиною саме в той час, коли саме в Форосі почалися масові протести проти забудови парку, що триває в інтересах тих самих фінансистів Чорноморського флоту, включаючи нинішнього керівника Республіки Татарстан [5].

Історія сімейства Карнаухів – це готовий сюжет для динамічного трилера. Дмитро Карнаух влаштував свого сина Сергія в фельд’єгерську службу КДБ та передав йому свої зв’язки серед перших осіб СРСР та найбільш впливової «чекістської закуліси». Завдяки цьому, Сергій Карнаух у 90-і роки став формальним головою ключового «підприємства» пострадянської «еліти», яка перетворилася на транснаціональну мафію. Ялтинці пам’ятають, що Карнаух-молодший не мав ділових якостей, професіоналізму та харизми для забезпечення таких серйозних процесів. Тому мається на увазі, що процесами, які відбилися на долях багатьох людей у багатьох країнах, фактично кермував пенсіонер Дмитро Карнаух. Адже не буває колишніх співробітників КДБ, та особа, що відповідала за відпочинок в Криму генеральних секретарів комуністичної партії – це дуже серйозний і впливовий співробітник радянських спецслужб, хоча й формально у міліцейських погонах.

У цьому, можливо, полягає причина того, що син покійного Сергій Карнаух пішов по стопах батька та донині є функціонером багатьох діянь російських карателів в Криму. Найбільше він став відомим ялтинцям участю в знищенні дитячого садка в Ореанді, та у подальшому супроводі на відібраній у дітей землі будівництва елітного комплексу багатоповерхівок. Як уже писала «АРК» цей комплекс призначався для клану колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина, що нині мітить в ректори Київського національного університету імені Шевченка.

Але не всім в Криму відомо про те, що Сергій Карнаух очевидно причетний до системи організації відеоспостереження в кримських готелях, здравницях і знімних квартирах за допомогою вкрай непростий фірми «Otelms» [2]. Ймовірно, що клан Карнаухов грав серйозну роль в системі впливу на політиків та бізнесменів за допомогою нелегально зібраного на них в Криму «інтимного компромату», що є одним з ключових методів роботи російських спецслужб.

Ймовірно, саме за заслуги у зборі сюжетів у відповідному стилі, покійного Дмитра Карнауха нагородила у 2015 році медаллю «За любов і вірність» Світлана Медведєва, дружина на той момент російського прем’єра Дмитра Медведєва [1]. Дата нагородження натякає на можливу причетність Карнаухів, а також пов’язаного з ними клану Литвинів до специфічних спецоперацій, які зіграли роль для російського військового вторгнення до Криму.

Старі біографічні нариси та офіційний некролог лише підсилюють дуже дивний ореол навколо фігури покійного ветерана російських спецслужб Дмитра Карнауха. Наприклад повідомляється, що покійний був нагороджений радянським орденом «Червоного прапора», який за офіційним статутом присвоюється за особливу хоробрість та мужність при безпосередній бойової діяльності [3]. За інші заслуги радянська держава надавала інші відзнаки, і цей порядок досить строго дотримувався. Але в офіційній біографії Дмитра Карнауха немає відомостей про участь у бойових діях. Або він отримав престижний у радянській імперії орден в рамках кримського відпочинку «вождів комунізму» (що не виключено, але малоймовірно), або на його руках чимало крові в рамках спецоперацій КДБ.

У «офіційної біографії» Дмитра Карнауха згадується і така собі «урядова нагорода» «За виконання службового обов’язку за межами батьківщини» [1]. На російських офіційних сайтах збройних сил, спецслужб та внутрішніх військ немає офіційного опису такої медалі, проте вона вільно продається в Інтернеті за 490 рублів [4]. Такого роду нагородами люблять самоприкрашатися російські найманці, що брали участь у різанині жителів Сирії, також їх «для видимості» видають учасникам війни в Афганістані, що дожили до наших днів.

У будь-якому випадку, загадкова смерть старого ялтинського чекіста Дмитра Карнауха в один день з дружиною стала подією для російських спецслужб та для зав’язаних на клан Карнаухів міжнародних проектів. Похорон Карнаухів стався на новому міському кладовищі Ялти 10 березня.

1. https://taurica.net/161418-Veteran-MVD-Dmitriiy-Karnauh-bolee-20-let-na-strazhe-dorozhnoiy-bezopasnosti-v-Yalte.html

2. https://arc.construction/9819?lang=ru

3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Орден_Красного_Знамени

4. https://voen.market/shop/medali-i-znaki/medal-za-ispolnenie-sluzhebnogo-dolga-za-predelami-otechestva/

5. https://arc.construction/11865?lang=ru