Крим став для Росії випробувальним полігоном для модернізації в «імперію зла 2.0». Це зараз вже видно неозброєним поглядом, адже так званий «референдум» «про приєднання Криму до РФ» 16 березня 2014 року було повторено вже в масштабах всієї підконтрольної Путіну території в 2020 році, у вигляді «референдуму про поправки до Конституції».

Про це пише Євген Гайворонський.

Жителів тимчасово окупованого Криму в 2014 році швидко перетворили на безправних піддослідних, і на підставі цього практичного досвіду позбавили залишків прав і всіх інших мешканців РФ (крім близьких до Путіна «авторитетних бізнесменів», силовиків і ряду оборонців режиму на місцях). Тобто, використавши досвід агресивного порушення міжнародного права проти України, Кремль порушив «Суспільний договір» самої РФ: «ми забезпечуємо вам задовільно сите життя, а ви не лізете в політику».

Рівень життя катастрофічно впав, при цьому репресії за спроби населення втрутитися в політику посилилися. Так як події в Росії, на жаль, безпосередньо зачіпають Україну, нам важливо зрозуміти з чого почався цей етап і які є слабкі місця в фундаменті путінського «СРСР 2.0». А почалося все це з масової роздачі російських паспортів жителям тимчасово окупованих регіонів України.

Кремль почав війну з Україною з системної помилки. Все дуже просто, оскільки пункт 4 статті 15 Конституції РФ говорить: «Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору». Путінські «поправки» до Конституції на цей факт вже не вплинуть – на момент початку окупації Криму діяла саме зазначена вище норма основного закону РФ.

Відповідно, з урахуванням набрав чинності з моменту підписання Будапештського меморандуму і Великого договору про дружбу і співробітництво між Україною і РФ від 1997 року (який діяв на момент початку окупації) навіть Конституція РФ однозначно стверджує, що Крим – це Україна. Тим більше в Україні не дозволено подвійне громадянство, а значить, отримання паспорта РФ можливо тільки після завершення процедури виходу з українського громадянства. З українського громадянства за законною, передбаченою внутрішнім правом України, міжнародними договорами про громадянство процедурою ніхто з мільйонів жителів тимчасово окупованих Криму, а потім і Донбасу не виходив.

Тому масова роздача російських паспортів у тимчасово окупованому Криму є злочином навіть за російським законодавством. Як мінімум, це ч. 3 ст. 286 КК РФ, тобто перевищення посадових повноважень із заподіянням тяжких наслідків. Крім того, на момент спроби РФ легітимізувати окупацію 18 березня 2014 р. діяв російський федеральний закон 62-ФЗ «Про громадянство», згідно з яким у жителів Криму не було підстав для отримання громадянства РФ, ні в загальному порядку, ні в спрощеному.

Тому так званий федеральний конституційний закон № 6-ФКЗ-6 «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та створення в складі Російської Федерації нових суб’єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь» суперечить з самого початку Конституції РФ, зокрема її п. 4 ст. 15 не кажучи вже про міжнародні договори РФ.

Примітно, що росіяни значно пізніше випустили рішення свого Конституційного суду про те, що закон № 6-ФКЗ-6 відповідає Конституції РФ. Це стало фактично визнанням абсолютної незаконності і нелегітимності всього, що відбувається в РФ щодо Криму, показує виникнення взаємовиключних суджень в Конституції і конституційних законах РФ.

Дана системна помилка породила і підсилює саморуйнування російської державності. Сьогодні ця країна витрачає грандіозні зусилля на те, щоб максимально загальмувати процес саморуйнування, запущений саме окупацією, спробою анексії Криму і вторгненням до Східної України. Кремлівська агресія проти нашої країни – тому ще є і спробою знищити головне з їх точки зору джерело системної помилки російської державності. Хоча насправді цей вірус давно вже всередині самої системи і Україна як держава тут ні до чого.

Не маючи жодних законних підстав для масової паспортизації кримчан, окупанти роздавали на півострові абсолютно нелегітимні «аусвайси». Для цього в Крим були звезені старі резервні бланки паспортів РФ з різних околиць імперії в кількості 4 млн. примірників при населенні Криму в 2014 році не більше 2 млн. людей.

Цю інформацію автору в приватному спілкуванні неодноразово озвучували різні, не пов’язані один з одним співробітники окупаційних органів влади Криму. Автор на власні очі бачив тисячі конкретних фактів покупки «паспортів РФ» за узгодженою Кремлем з місцевими колаборантами схемою. Про масштаби говорить і той факт, що в 2014-2015 роках всі стовпи, паркани і дошки оголошень в Криму були обклеєні оголошеннями «Сприяння в отриманні громадянства РФ. Гарантія 100%».

Як підтверджували в особистому спілкуванні, задіяні в процесі «паспортизації» ділки, дана спекуляція є ще й «премією за держзраду» для чиновників паспортної служби.

Можливістю поторгувати паспортами, за умови узгодження цього процесу з кураторами з ФСБ, Кремль розплатився з кримськими співробітниками українських силовиків за порушення Присяги Україні. І заодно участю в роботі з незаконної паспортизації та торгівлі аусвайса Кремль пов’язав всіх колаборантів до злочину з купою учасників і потерпілих, зробивши всю цю публіку людьми без волі свого майбутнього.

До речі, першими піддослідними кроликами проекту «паспортизація» стали українські злочинці – що втекли до Криму після масового розстрілу людей що мітингували на Майдані Незалежності в лютому 2014 року співробітники «Беркута». З максимальним піаром на російських федеральних каналах їм навіть ще до т.зв. «Референдуму», на початку березня видав «російські паспорти» т.зв. «Глава Криму» Сергій Аксьонов, який в російському правовому полі ще тоді по визначенню ніким не був навіть з точки зору агресора.

Крім невідповідності Конституції РФ, федеральним законам і міжнародним правом, т.зв. «Паспорт громадянина РФ» в Криму є фальшивкою навіть по внутрішнім нормам і регламентам. Бланки часто видавали без «прописки», з маркуванням «видано ФМС Росії в Республіці Крим», хоча за законодавством паспорти видаються уповноваженими місцевими органами.

Ще одним свідомим порушенням видачі аусвайсів стало недотримання в виданих РФ в Криму паспортах «Друк з відтворенням Державного Герба Російської Федерації». Згідно п 3.4 цього нормативу: «Навколо Державного герба Російської Федерації на відстані 1-0,1 мм розташовується по колу мікротекст у позитивному зображенні (чорний текст на білому тлі). Мікротекст включає інформацію про замовника друку з вмістом ідентифікаційного податкового номера (ІПН ХХХХХХХХХХ), а також, на його розсуд, код за Загальноросійським класифікатором підприємств і організацій (ЄДРПОУ ХХХХХХХХ) і т.п.».

Уважне вивчення будь-якого виданого в Криму т.зв. «Паспорта РФ» покаже, що перед вами фальшивка, офіційно видана російськими окупаційними структурами. Ймовірно, саме за цими маркуваннями кримські «паспорта», що мають код самих різних регіонів РФ, розпізнають в материковій РФ. І зрозумівши, що перед ними «негромадяни РФ», з «аусвайса», різні структури РФ відмовляють їм в кредитах, квитках, поселенні в готель і реалізації більшості інших можливостей. Все вищеописане пояснює і суть афери з «паспортизацією Донбасу», за винятком того, що там це робиться кілька більш централізовано.

Повернемося до Криму в 2014-2015 роки. Для створення умов за вигідною реалізацією додаткових 2 млн. т.зв. «Російських паспортів» в Криму в антиконституційний 6-ФКЗ РФ був внесений пункт «Вважаються громадянами РФ всі громадяни України, на стан 18 березня 2014 року що постійно проживали в Криму».

Що таке «постійне проживання» чітко вказано не було. З Москви серед допущених до теми кримських та російських юристів що приїхали, поширили типову заяву в суд «Про встановлення факту постійного проживання на момент 18.03.2014». На підставі такої петиції з Кремля порекомендували місцевим суддям-колаборантам виносити рішення про «визнання факту постійного проживання».

За таким рішенням суду органи т.зв. ФМС видавали «Довідки про наявність громадянства РФ» з червоною печаткою. Передбачалося, що довідка видається за результатами перевірки т.зв. «УФСБ РФ по Криму і Севастополю». В реальності довідка видавалася за гроші або за дзвінком від впливових кримських чиновників і силовиків. На підставі «Довідки з червоною печаткою» та ж «ФМС» видавала т.зв. «Паспорти РФ».

З огляду на великий попит на послугу через розпочату РФ проти України війну, кримські юристи на паспортних питаннях робили статок. Спочатку роздавали стражденним типовий список документів, що «підтверджують постійне проживання». Це трудова книжка, договори оренди квартири, акти постійного проживання з ЖЕКів, чеки з магазинів, грамоти зі спортивних змагань, документи з лікарень і т.д.

Головними серед таких «доказів» вважалися трудові книжки українського зразка із записами про роботу на території Криму станом на 18 березня 2014 року і бажано хоча б протягом 6-9 місяців до цієї дати поспіль. Для людини, яка приїхала до Криму після початку окупації з метою купити паспорт РФ, це було важко виконати, такі претенденти російського аусвайса просили допомогти місцевих «дільців» за гроші.

Зрозуміло, що в більшості випадків українські трудові книжки підробляли, так як встановити їх справжність було вкрай складно через розпочатий конфлікт. У 2014-2015 роках типова українська трудова книжка, привезена до Криму з підконтрольної України коштувала на ринках 500 рублів (приблизно 170 гривень). Також підробляли і виготовлялися за плату договори оренди квартири, акти про постійне проживання з ЖЕКів та інші супутні документи.

В середньому, послуга з фальсифікації необхідного пакету документів і юридичного супроводу «паспортизації» в суді коштувала від 1500 до 10 000 $. Навіть якщо в середньому з одного паспорта «дільці» отримували в середньому всього 2000 $, то обсяг ринку торгівлі «паспортами РФ» в Криму, з огляду на мільйони доступних бланків, склав сотні мільйонів доларів.

Це дозволило співробітникам каральних органів і пов’язаних з ними в цьому бізнесі чиновникам почувати себе «дуже багато і добре» в період безуспішних спроб зламу української соціально-правової системи і нав’язування Криму тоталітарно-концтабірної російської моделі.

Буйним цвітом розквітло «шахрайство всередині шахрайства», коли у людей брали гроші, а «паспорт РФ» в обмін не надавали. Схема працювала без збоїв, адже не піде ж людина скаржитися в т.зв. «МВС» або «ФСБ» на те, що хотів купити паспорт, віддав кілька тисяч доларів, а його обдурили шахраї. Хоча в Партеніті було кілька стражденних, які віддали по 10 000 $ за паспорти РФ для своїх сімей, були обмануті і звернулися з цього приводу в т.зв. «ФСБ». Там залишили заяву без розгляду, тому що самі ж і «кришували» і паспортизацію і шахраїв.

Показово, що керував т.зв. «УФМС РФ по Ялті» в 2014 році Євген Акуліч за 3 місяці «роботи на паспортах» придбав собі Porsche Cayenne в повній комплектації, а його заступник Ігор Сміливий нову BMW 5-серії. «Паспортна тема» не вмирала до осені 2019 року. В рамках російського принципу негативного відбору замість Акулича «хлібну посаду» т.зв. «Начальника УФМС Ялти» в 2015 році зайняв Костянтин Мішіньов. При України він очолював ялтинський ВБНОН, його називали «перевертнем в погонах», пов’язували з торгівлею наркотиками і рейдерськими захопленнями квартир, що страждають наркозалежністю людей.

Джерела в т.зв. «УМВС Ялти» повідомляють, що особисто Мішіньов на торгівлі наркотиками і паспортами в 2015-2019 роках заробив кілька мільйонів доларів. Це підтверджується фактом його затриманням своїми ж російськими силовиками восени 2019 року за звинуваченням у бандитизмі, створенні злочинного співтовариства, торгівлі паспортами РФ і створенні незаконного каналу міграції. Хоча, за чутками, затримали за те, що не хотів ділитися по вертикалі і поступатися посадою новим протеже Москви.

Але після нападу «боротьби з корупцією» не відбулося ануляції десятків тисяч «аусвайсів», виданих тільки одним угрупованням Мішіньова. Звичайно ж не були притягнуті до кримінальної відповідальності що брали участь в підробці всіх цих документів і сприяли у видачі «кримських аусвайсів» сотні співробітників ФСБ, тисячі чиновників ЖЕКів, депутати, співробітники адміністрацій і т.п. Взагалі не згадувався в зведеннях і ялтинський юрист Олександр Стасюк, який особисто підробив документи як мінімум для 1500 фальшивих т.зв. «Паспортів РФ», на якого також масово надходили заяви до окупантів від обдурених ним людей.

Тому фальшивими стали «легально» і «нелегально» видані кримські паспорти РФ. Звичайно ж реальне розслідування інциденту з одного тільки угруповання Мішіньова по здоровому глузду призвело б до посадки росіянами на тривалі терміни десятків топ-чиновників і силовиків. Але це обрушило б «договорняки», а також, посприяло припиненню російської окупації Криму через виявлення непереборних внутрішніх російських суперечностей і проблем, заснованих на тотальної клептократії російської держави і її опорі на околоуголовний елемент.

Тему про найгрубіші порушення законності при «паспортизації Криму» припинено було можливим замовчувати з 2019 року.

Першим офіційно звинуватив Росію в паспортному свавіллі ялтинський автор цих рядків. Я подав заяву в окупаційні органи РФ в Криму з вимогою офіційно анулювати нав’язане мені незаконне російське громадянство. Вперше було публічно заявлено про незаконність т.зв. «Російських паспортів» в Криму на підставі того, що відповідно до п. 4 ст. 15 Конституції РФ, з Будапештським меморандумом, Великому договору про дружбу і співробітництво між Україною і РФ 1997 р. Крим – це Україна навіть за російськими законами.

Злякавшись розслідування цієї справи в такому ключі російські ФСБ і МВС оперативно сфальсифікували справу про «підробку документів» і анулювали мій т.зв. «Паспорт РФ». Вперше громадянин України в Криму хоч так, але домігся ануляції російського аусвайса і створив вкрай болючий для РФ прецедент. Слід запропонувати й іншим особам піднімати в практиці правової протидії окупації Криму подібні алгоритми.

Як ми бачимо, крім грубих порушень українського, російського і міжнародного законодавства, розслідування «паспортизації Криму і ОРДЛО» оголює глибинні злочинні схеми і тягне за собою кримінальну відповідальність для безлічі російських держслужбовців і тих, що надійшли на службу агресору українських колаборантів.

Але не це головне. У 2014-2020 роках вся російська система влади, вся державність стала нелегітимною і беззаконною. Тому що в Криму в 2016 році були проведені т.зв. «Вибори в Держдуму РФ», в 2018 році – т.зв. «Вибори президента РФ», в 2020 році – т.зв. «Загальноросійський референдум про поправки до Конституції».

Стаття 1 федерального закону РФ «Про вибори президента РФ” говорить про те, що «президент РФ обирається громадянами РФ на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні». Аналогічні норми є і для виборів до Держдуми РФ. Вибрані на таких виборах посадові особи мають прямий вплив на формування всієї виконавчої влади РФ і роботу всіх державних, регіональних і муніципальних структур. Так як в Криму в 2014-2020 рр. в цих виборах насильно змусили прийняти участь сотні тисяч громадян України, які не мали підстави голосувати на них, то всі ці «вибори» і їх результати на підставі російського законодавства недійсні. Не тільки за місцем проведення, а й по колу які брали участь в них осіб.

Я вважаю, що вирішення питання з російськими паспортами Криму і ОРДЛО в суворій відповідності до законодавства це і є Кощеєва голка, в якій зберігається смерть Путіна і його режиму. І ніякі ядерні ракети, скріпи, пропагандисти з віллами в Італії, збройні сили, ФСБ, МВС і Росгвардія не можуть довго продовжувати існування імперії, у якій всередині груба системна помилка.