У Криму вибухнув скандал через ініціативу такої собі фірми «Моноліт Груп» почати розробку діабазового кар’єра біля курортної Алушти. «Проект» ставить хрест на залишках курортного статусу Алушти, передбачає знищення великої площі гірського лісу та позбавляє місцеве населення доступу до залишків гірської води. Жителі Криму в соціальних мережах волають про допомогу.

Кримські «опозиційні» медіа поспішили заявити, що за варварським проектом будівництва кар’єру на горі Урага над селищем Виноградне Великої Алушти нібито стоїть «глава Криму» Сергій Аксьонов [1]. Це пояснювалося тим, що ТОВ «Моноліт Груп», яка заявила цей проект, співзвучна за своєю назвою з потужною будівельною імперією «Моноліт», якою у частках володіють клан Аксьонових та ветерани російських спецслужб [2] .Однак значно вірогідніше, що за очолюваними таким собі Діазом Ермановим групою з ТОВ «Моноліт Груп», ТОВ «Азимут» та ТОВ «Ерідан» [3] стоять безпосередньо російські спецслужби. Ці створені в 2019-2020 роках фірми мають у реєстрах «офіційні зауваження» від «перевіряючих органів». Але це не позначається на їх роботі, та вони практично з моменту заснування показують у «білій» звітності багатотисячні оберти.

Також за проектом може стояти зростаюче на півострові злочинне угруповання російського міністра оборони Шойгу з підмосковної Балашихи, чиї інтереси представляє «головний архітектор» Ірина Соловйова [4]. У 2021 році Сергій Аксьонов втратив частину підтримки в Кремлі, та «великі» російські клани за усіма напрямами відтісняють його від грошей та «влади». Сергія Компанейцева, близького соратника Аксьонова та «заступника міністра екології», якраз відповідального за «видачу дозволів на розробку природних ресурсів», напередодні нового 2021 роки відправили в СІЗО на «знежирення» під приводом «боротьби з корупцією» [5].

«Проект кар’єру» відрізняється традиційно варварським ставленням загарбників до природи Криму та його жителів. Село Виноградне, в околицях якого мають намір «відкрити кар’єр», воду отримує переважно з гірських каптажів [6]. Розробка кар’єру автоматично позбавить жителів селища Партеніт та сіл Виноградне, Лучисте, Лаврове, Запрудне, Пушкіно, Кипарисное, Малий Маяк та Лазурне доступу до питної води. Ці поселення забезпечуються із загальної системи гірських каптажів, яка і так через окупацію стала працювати набагато гірше, в тому числі й через збільшення забору води вже наявним там саме Шархинським кар’єром.

Шархинський кар’єр працює з 1977 року, та він був побудований з урахуванням набагато більш строгих природоохоронних вимог та нормативів. Але навіть так він поступово став причиною серйозної екологічної напруги на Південному березі Криму. Українська влада до окупації неодноразово заявляла про необхідність закриття об’єкту. На жаль, цього не сталося, тому що експлуатацію кар’єру на повну потужність відстоював володар будівельної імперії «Консоль» та самого Шархинського кар’єру майбутній «спікер державної ради» Володимир Константинов [7], разом зі своїми партнерами з російських спецслужб.

З Шархинського кар’єру, що різко збільшив у 2014 році обсяги видобутку, добували камінь для «керченського мосту», «аеропорту Сімферополь», «табору Артек», «траси Таврида». Жителі навколишніх сіл скаржаться, що в умовах окупації власники перестали дотримуватися навіть базової техніки безпеки, у людей тріскаються будинки від щоденних вибухів, місцеві стали частіше хворіти через те, що кілька сіл щодня вкриває хмарами цементного пилу. Активісти постраждалих селищ відправили сотні скарг «республіканській владі» та до Москви, але їх, зрозуміло, проігнорували. Поява в районі ще одного кар’єру, та ще й з урахуванням нинішнього «російського підходу» до видобутку сировини спричиняє загрозу активізації зсувів, руйнування гірської системи водопостачання групи сіл та селищ, і передвіщує знищення самих цих населених пунктів в цілому.

У соціальних мережах виклали «проект» від ТОВ «Моноліт Груп», де ті скаржаться, що після припинення поставок з Запоріжжя у Криму перестало вистачати діабазу. Цей камінь використовується для виготовлення «відповідального бетону», необхідного для будівництва великих інфраструктурних проектів, в тому числі військових структур, «траси Таврида», залізниць, причалів і берегоукріплювальних споруд. Також ТОВ «Моноліт Груп» повідомляє, що кримський діабаз – це дуже важливий і дорогий камінь, тому підприємство зобов’язується внести свій вклад у заповнення «дефіциту бюджету Криму» та створити робочі місця. Також «інвестори» запевняють, що будуть добувати сучасними способами «тихих вибухів» без нанесення шкоди природі. Все це не витримує базової критики. На Шархинському кар’єрі у Константинова працює вахтовим методом персонал з РФ і країн Центральної Азії, а не кримчани [8]. Серед іншого так дешевше, тому місцевим жителям ніяких реальних робочих місць чекати не варто і на «новому кар’єрі».

Заява про важливість нового кар’єру з видобутку діабазу для спорудження великих інфраструктурних об’єктів є по суті звинуваченням «вертикалі російської влади» у професійній непридатності. У Москві затвердили «федеральну цільову програму розвитку Криму» обсягом у 13 мільярдів доларів і при цьому ніхто не прорахував, де власне будуть братися будівельні матеріали. Тим більше, що напередодні запуску «Кримського мосту» «чиновники» заявляли, що із запуском залізничного руху через «міст» Крим почне отримувати поїздами будівельні матеріали [8], та що це зменшить обсяги видобутку в кар’єрах й знизить навантаження на екологію півострову.

Більш того, «Моноліт Груп» у документі фактично натякає, що величезні площі виноградників заводу «Массандра» були куплені новими господарями Ялти Ковальчуками саме під забудову. Тому що інакше близькі партнери російського президента заблокували б ініціативу відкриття нового кар’єру, пил та зсувні загрози від якого унеможливлюють заняття виноградарством на великих площах. До того ж, заявлена «Моноліт Груп» «сучасна технологія «тихий вибух» це теж брехня. По-перше, в зубожілій РФ немає сучасних технологій та грошей на них. По-друге, будь-який, навіть самий «тихий вибух» створює резонанс, що фатально для сейсмонебезпечного Південного берега Криму, де після недавніх землетрусів активізувалися зсувні процеси [9].

Найбільш ймовірно, що в Москві усвідомлюють, що окупація Криму добігає кінця та намірилися встигнути вибрати дійсно рідкісний та цінний кримський діабаз. Крім того, такий камінь потрібний для будівництва військової інфраструктури. Якщо «цивільних» Кремлю не шкода та багатоповерхівки для них будують з неякісних, аварійно-небезпечних матеріалів, то військові об’єкти окупанти намагаються зводити хоча б із мінімальною відповідністю нормативам. Тому ймовірно, що запуск кар’єру під Алуштою затівається з метою зберегти високі обсяги крадіжок на кримських військових будівництвах, з мінімумом вкладень та з урахуванням зменшення бюджетної годівниці.

Але проти окупантів в цій ситуації працює вже поточна відсутність води та загроза повного зневоднення сіл Великої Алушти. Поточні проблеми місцевого населення «владу» не хвилюють, але вони бояться, що зневоднення викличе прямі соціальні бунти. Питання кар’єру варто врахувати й офіційному Києву. Адже це очевидно злочинна діяльність РФ на окупованій території України, яка може привести до великих екологічних лих. Тим більше, що на півострові зростає соціальний запит на захист від спроб окупантів добити залишки природи Південного берегу Криму.

1. https://primechaniya.ru/sevastopol/novosti/stroiteli-aksenova-budut-vzryvami-dobyvat-diabaz-na-yubk

2. https://newssky.com.ua/ukraina-23-goda-vkladyvala-v-krym-a-rossijskij-kriminal-razvorovyval-razrushenie-vazhnejshej-skrepy-rossijskoj-propagandy-o-kryme/

3. https://www.list-org.com/man/19162076

4. https://arc.construction/10710?lang=ru

5. https://arc.construction/8422?lang=ru

6. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/voda_kryma_ne_po_karmanu_bolshoj_alushte

7. https://arc.construction/3284?lang=ru

8. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/pylnyj_grohochushhij_raj

9. https://arc.construction/9190?lang=ru