У селі Кам’янка під Сімферополем, що «прославилося» величезним звалищем, окупанти в лютому 2021 року зі помпою відкрили сміттєпереробний завод. Менш ніж через добу виробництво зламалося, та місцева мафія колаборантів повернулася до відпрацьованих схем скидання сміття у довкілля. Пояснимо читачам, що до 2014 року «ворота Криму» Сімферополь справляв враження задовільно чистого міста, а в окупації він виглядає як пост-апокаліптичне звалище. Пряма вина окупантів в цьому очевидна, тим більше що сміттєвий хаос є джерелом серйозних доходів для цілого ряду кланів нинішніх «влади» півострова.

До окупації перед керівництвом регіону дійсно виникла проблема перевантаженого відходами сімферопольського міського сміттєвого полігону у Кам’янці. Але в якості більш сучасного рішення планувалося запустити в Білогірському районі електростанцію на біогазі, що виробляє електрику за допомогою переробки сміття. Це був спільний проект львівської фірми «Гафса» та невдалих кримських «сміттєвих королів» Смирнових під брендом «Інсайт-2007» [1]. Але потім, в результаті розпочатої з 2014 року російської окупації, львівських бізнесменів «залишили за бортом», а в «російських реєстрах» з’являється ТОВ «Інсайт 2007». Його директором значиться Микола Смирнов, що переоформив на себе та такого собі Михайла Пліса долі ринку галицьких підприємців у червні 2020 року [2].

Микола Смирнов це брат Заура Смирнова, колишнього «голови державного комітету» окупантів з етнічних питань. Разом з Арсеном Ягичевим з Ялти вони представляють клан кримськотатарських колаборантів, які проміняли свій народ на частки в сміттєвому бізнесі та на допуск до грабежу Криму під російською дахом, про що вже писала «АРК» [3]. Побудований на відібраних у львів’ян технологіях [6] сміттєпереробний завод Смирнова під Білогірськом (Карасубазаром) на полігоні в Тургенєвці пафосно відкрили у 2016 році. Подію розрекламували федеральні пропагандисти «Російської газети» та піднесли як унікальне «чисто російське» досягнення в Криму, не повідомляючи про західноукраїнські корені цього бізнес-проекту [4].

Але незабаром виробництво зіткнулося з проблемами, а в 2017 році було взагалі захоплене рейдерами з орбіти «наглядача за Судаком» Бориса Дейча. Після цього біогазову електростанцію та лінії переробки привели в непридатність і розікрали, а займані площі полігону в Тургенівці продовжили використовувати як звичайне звалище, де за вивантаження одного сміттєвоза передбачалася плата готівкою до «чорної каси» угруповання Дейча. Втрата Смирновими об’єкту під Білогірськом збіглася за часом з провалом спеціальної операції з вигнання кримськотатарського бізнесу з плато Ай-Петрі, в який брали участь Смірнови та Руслан Бальбек, продукт соціального експерименту Дейча та його кураторів над кримськими татарами [5].

В результаті сміття з Сімферополя продовжили без всякої переробки звозити на звалища Кам’янки та на полігон у Тургенівці. Скарги місцевих жителів на цілодобовий сморід та екологічне лихо окупантами ігнорувалися. Адже незаконні вивезення та захоронення сміття це багатомільйонний бізнес, з якого мають дохід клани «глави Криму» Сергій Аксьонова та одіозного Бориса Дейча. Дейч у «посилення проекту» залучив до «сміттєвого бізнесу» кабардинську етнічну мафію, що прибула колонізувати Крим під керівництвом Тамерлана Джазаева, який базується у Ялті та відомий побиттям підприємця, що вчинив в результаті нападу самоспалення.

В цей же час Сімферополь, який заселяють російськими колонізаторами зі зниженою соціальною відповідальністю, з кожним роком все сильніше потопає в стихійних звалищах та гниючих горах сміття. Місцеві сприймають це вже як природну складову російської присутності в місті, а регулярні скандали та конфлікти «чиновників» за «сміттєву годівницю» стали такими ж буденними, як прогноз погоди.

У 2018 році окупанти просували ідею організації у Північному Криму величезних стихійних звалищ сміття з Москви. Сміття хотіли скидати у зоні влаштованого окупантами штучного екологічного лиха через засолення зневоднених грунтів та викидів з хімічних заводів Армянська. Проект курирував Артем Чайка, син на той момент генерального прокурора РФ Юрія Чайки, який серед іншого допомагав «головы Криму» Аксьонову викуповувати з московських катівень свою «праву руку», колишнього «мера Ялти» Андрія Ростенка. Але в умовах сильного суспільного резонансу у самій РФ та насамперед в силу критики конкуруючих угруповань російських спецслужб від цього моторошного з екологічних наслідків проекту все ж відмовилися.

Після цього і з’явився «підприємець з Омська» Максим Копєйкін [7], який як «інвестор в Крим» заявив про будівництво у Кам’янці нового сміттєпереробного заводу силами такого собі ТОВ «Екопром Крим» [7]. Це відбулося незабаром після того, як сталася кулуарна домовленість між «заклятими друзями» Сергієм Аксьоновим та «спікером державної ради» Володимиром Константиновим. В рамках «угоди» дочірнім структурам «Консолі» Константинова офіційно виділили один мільярд рублів російських «федеральних коштів» на «рекультивацію полігону в Кам’янці» [10]. Триваюче екологічне лихо в Кам’янці свідчить, що згаданий мільярд класичним способом «розчинився» в кишенях «кримських чиновників» та їх московських кураторів, а новий завод дуже припав для маскування його зникнення.

Сміття це єдиний «продукт», що стабільно і масштабно виробляється в Криму російською «економікою». Як уже повідомляла «АРК», даний великий та прибутковий ринок поділений між французько-німецькою фірмою «Veolia», що незаконно працює в подсанкційному Криму [8], та підконтрольним клану «глави Криму» Сергія Аксьонова «державним унітарним підприємством» «Кримекоресурси». Обидві фірми здирають з населення грабіжницькі тарифи на вивезення сміття та зсипають сміття по вищеописаним схемами на полігон у Тургенівці та на кілька дрібніших стихійних звалищ Криму. За тією ж схемою колаборанти ховають прямо в заповідниках будівельне сміття та відходи військових частин окупантів. Така екологічна катастрофа була докладно висвітленою в дослідженні «АРК» [9]. Сміттєвий колапс 2021 року став розвитком кризи, яка проявилася й через початок несанкціонованого скидання сміття прямо на міський цвинтар Алушти.

Очевидно, що вирішити по суті екологічні проблеми Криму в цілому та Кам’янки під Сімферополем зокрема окупанти не збираються. Зрозуміло, що коли всі зусилля спрямовані на імітацію бурхливої діяльності, на «освоєння бюджету» та на створення пропагандистської картинки «для звітності перед Москвою», то власне про екологію мови не йде.

Місцеві інформаційні ресурси повідомляють, що за короткий час роботи «нового сміттєпереробного заводу» Кам’янку накрило ще більш смердючим та токсичним смородом. Це викликало ще значніші побоювання місцевих жителів. Самі ж пропагандисти окупантів повідомляють, що на заводі змонтовано незрозуміле та раніше десь вживане обладнання. Вони ж скаржаться на порушення навіть «російських законів» про санітарну зону в тисячу метрів від житла та на порушення «всіх інших природоохоронних норм» [11]. Це, власне, не дивно для заводу, який з самого початку «будувався» не для власне вирішення сміттєвих питань.

Сміттєвий коллапс, що відбувається в Криму, чомусь ігнорується у офіційному порядку денному України з деокупації Криму. Хоча це має стати однім з ключовою викликів, оскільки залишаючи півострів, окупанти кинуть за собою гори сміття та сотні несанкціонованих звалищ небезпечних відходів, що серйозно загрожують екології. Цікаво, що, прикладом, вже багато років Швеція заробляє великі кошти на переробці сміття та навіть бере відходи на утилізацію від інших країн. Отримана шведами при переробці сміття енергія використовується для забезпечення електрикою 1,25 мільйона квартир і 680 тисяч домогосподарств. Це можна порівняти за кількістю із населенням Криму. Оскільки після звільнення Криму належить утилізувати та переробити великі обсяги сміття, такий досвід може бути дуже корисний для півострова [12].

Євген Гайворонський

Ялта-Київ

1. https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/35812810/

2. https://www.list-org.com/company/8159867/show/founders_history#founders

3. https://arc.construction/7956?lang=ru

4. https://rg.ru/2016/01/11/reg-kfo/musor-anons.html

5. https://arc.construction/8540?lang=ru

6. https://www.facepla.net/index.php/the-news/1-latest-news/1492-bio-gas

7. https://www.list-org.com/company/9357981/graph

8. https://arc.construction/5472?lang=ru

9. https://arc.construction/6196?lang=ru

10. https://primechaniya.ru/sevastopol/stati/rekultivaciya-svalki-pod-simferopolem-okazalas-ne-nastoyashhej

11. https://стопхламкрым.рф/новости/крым/симферополь/21387.html

12. http://oilreview.kiev.ua/2019/10/17/musoropererabatyvayushhij-zavod-v-shvecii-ezhegodno-zarabatyvaet-na-energii-s-otxodov-79-mln-evro-god/